Правосвідоме мистецтво, або Чому на “Острів собак” треба “витягнути” всю родину

Ольга Падірякова

Так історично склалося, що ми з чоловіком не є фанатами анімаційного кіно, а син, хоча й "висить" на телевізійних мультсеріалах, зазвичай відмовляється, коли пропоную йому повнометражну анімацію на великому екрані. Але моя професійна деформація та репутація режисера Веса Андерсона як кіноестета змусили цього разу змінити звичні вподобання.

“У вихідний ідемо на “Острів собак”, і це не обговорюється!” – оголосила я родині. І жоден з нас не пошкодував.

Нетипова на сьогодні лялькова анімація, продумані до дрібниць фактури предметів та ландшафту, фоновий ритм японських барабанів та оригінальне вирішення із собачою і людською мовами занурюють з перших хвилин в історію, яка відрізняється від розважального мейнстріму.

“Це, мабуть, знову про екологію та захист тварин?” – спитає той, хто читав лише анонс. Але насправді стрічка зачіпає та розкриває набагато ширше коло питань. Її можна вважати мистецькою ілюстрацією до процесу запуску геноциду, який починається з утисків та сегрегації, а закінчується знищенням.

У стрічці собак, уражених собачим грипом та гарячкою, примусово вивозять на сміттєвий острів. Мер міста Мегасакі навіть у передвиборчій програмі обіцяє комплексно вирішити проблему і звільнити громадян від “жахливих собак, які розносять інфекцію, бліх та кліщів і кидаються на людей”. Міська рада одноголосно підтримує...

Але замініть тут собак на ромів, які “крадуть та розносять туберкульоз”, на геїв та лесбійок, які “спотворюють сімейні цінності та скорочують кількість населення”, на мусульман, які “за замовчанням готують теракт і рано чи пізно його скоять”, на євреїв, які “підступно нами керують”, і отримаєте універсальний шаблон для ксенофобії та дискримінації будь-якої уразливої групи. Автор вхопив саму суть прав людини – будь-яка меншість має право бути захищеною і недискримінованою, навіть якщо актуальна в певному місці і в певний час більшість вважає інакше.

У мультику також яскраво проілюстрована репресивна політика щодо інакомислення та свободи слова. “У нас захищено висловлювання альтернативної думки”, – говорить мер, надаючи слово кандидату від наукової партії. Але коли науковець просить зупинити знищення собак та запевняє, що їх можна вилікувати, він опиняється під домашнім арештом, де йому підкидають смертельну отруту. А після появи підлітків із протестними плакатами на засіданні міськради мер заявляє: “Опозиція фінансується з-за кордону, аби розхитати у нас ситуацію і посіяти безлад”.

Утім, не все так сумно, як може здатися. Тут є і про силу одиночного протесту. Єдиний власник пса, який відважився його розшукати на сміттєвому острові, – це 12-річний хлопчик-сирота, який після аварії має лише одну нирку. Але незламність, відданість цінностям та непересічна харизма роблять його легендарним героєм і здійснюють справжній переворот у свідомості містян. 

Є і про життєву необхідність критичного мислення. Адже школярі не вдовольнились поясненнями контрольованого владою телебачення, а провели власне розслідування, отримали докази злочинної змови, розпочали міні-революцію і, зрештою, врятували префектуру від трагічних наслідків. 

Дуже важливо, аби сьогодні наші діти отримали саме такий приклад.

Та хіба лише діти? Їхнім батькам та бабусям з дідусями не зайве замислитись над тим, як не піддаватися упередженням та маніпулятивним навіюванням щодо певних груп, не боятися їх і не вимагати їхньої ізоляції. Варто хоча б спробувати, як герой Атарі, підійти ближче і подивитися самому. І раптом виявиться, що хворі, занедбані, здичавіли собаки демонструють набагато більше гідності та чеснот, ніж благопристойні громадяни і представники влади.

Здалося, що стрічка – то набір повчань та моралізаторства? А от і ні. Це надзвичайно талановито зроблена захоплива та динамічна історія з пригодами, небезпеками, гумором і технічними штуками. До того ж глядач отримує справжнє естетичне задоволення. Стрічку хочеться подивитися ще раз та, зрештою, залишити у домашній колекції, аби деякі уривки завчити на пам’ять.

І ще одне: "Острів собак" чудово дубльовано українською, але якщо ви ще й знавець англійської, то на деяких сеансах кінотеатру "Жовтень" можете насолодитися переглядом мовою оригіналу. Адже озвучують мультфільм такі зірки Голівуду, як Білл Муррей, Скарлет Йохансон, Едвард Нортон, Тільда Свінтон та Браян Кренстон.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: дискримінація
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини