Генпрокуратура виставляє себе посміховиськом зі справою журналіста-біженця Фікрата Гусейнова — правозахисники

Українські правозахисники обурені, що Генпрокуратура продовжує затягувати розслідування справи щодо екстрадиції опозиційного азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова (Фікрета Гусейнлі).

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Журналіст Фікрат Гусейнов полишив Азербайджан у 2006 році через переслідування за політичними мотивами. Його затримали в аеропорті Борисполя восени 2017 року через червону картку Інтерполу. В Україну журналіст прилетів, щоб з’ясувати умови для відкриття в Києві філії супутникового телеканалу “Turan TV”. Пізніше перевірка Інтерполу встановила, що розшук журналіста був незаконним.

Генпрокуратура України досі проводить розслідування щодо його можливої екстрадиції. Вона досліджує, чи є підстави, які забороняють видачу журналіста Азербайджану. Раніше Центр інформації про права людини повідомляв, що у проекті рішення прокуратури Київської області йшлось, що таких підстав немає. Адвокат журналіста Дмитро Мазурок сподівається, що на наступному тижні Генпрокуратура надасть свою відповідь стосовно екстрадиції журналіста. 

“Для нас є очевидним, що справа Фікрата Гусейнова — яскравий приклад, як авторитарні недемократичні режими використовують інструменти Інтерполу, щоб переслідувати критиків режиму, які знаходяться закордоном”, – зазначила правозахисниця Тетяна Печончик.

“Авторитарні режими ефективно зловживають системою Інтерполу, і Україна має ретельно перевіряти всі прохання, які ідуть через Інтерпол, на рахунок того, чи прохання про екстрадицію призводять до порушень прав людини”, – додав голова представництва Freedom House в Україні Метью Шааф.

Правозахисники вказують, що усі докази свідчать про те, що екстрадиція журналіста в Азербайджан ставить його перед смертельною загрозою. Дмитро Мазурок повідомив, що українська влада володіє усією інформацією про становище з правами людини в Азербайджані.

“Ми надали Генпрокуратурі у хронологічному порядку події з Фікратом Гусейновим: як він втік із Вірменії, потім із Азербайджану, як отримав статус біженця у Нідерландах, а згодом — громадянство цієї країни. Ми надали усю інформацію про стан з правами людини в Азербайджані. Ми показали через дані поважних громадських організацій величезну кількість позасудових затримань у цій країні, випадків утримань людей у в’язницях без слідства та суду, а також вказали на неможливість оскарження таких дій”, — розповів адвокат Дмитро Мазурок. 

Правозахисники нагадують, що наразі в Азербайджані 161 політичний в’язень. Із них — 12 журналістів, 1 письменник та 1 поет. Починаючи з 2001 року 120 політичних в’язнів загинули через катування, яких вони зазнали. 

“В Азербайджані відверто заявили, що пропонують карати та вбивати тих, хто живе у політичній еміграції, громадянських активістів, у тому числі журналістів, які мають сміливість продовжувати критикувати диктатуру Ільхама Алієва”, – розповіла правозахисниця Лейла Юнус.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що справа Фікрата Гусейнова є “надзвичайно публічною справою”, адже за нею стежить міжнародна спільнота. 

“Мова взагалі не може йти про те, щоб повернути його в Азербайджан, бо там він зазнав тортур. Затягування екстрадиційної перевірки — неприпустиме. Україна має проявити себе як європейська держава з демократичними цінностями, яка поважає свободу слова та права людини”, — заявила вона. 

Максим Буткевич, співкоординатор проекту “Без кордонів” назвав абсурдом екстрадиційну перевірку у півроку. На його переконання, Генпрокуратура виставляє себе посміховиськом у такій ситуації. 

“Королівство Нідерланди, так само як і Україна, підписали і ратифікували Конвенцію ООН про захист біженців і протокол до неї. Визначення того, хто є біженець – в Україні і в Нідердандах однакова. Нідерланди визнали, і відповідні документи є в розпорядженні правоохоронних органів, що Фікратові Гусейнову загрожує переслідування у його країні. Немає підстав для того, щоб Україна з одного і того ж документу зробила інший висновок. Україна таким чином наражається на позов до Європейського суду з прав людини”, – пояснив Максим Буткевич.

Він додав, що його ораганізація отримувала повідомлення від шукачів притулку, що їх вистежують в Україні представники авторитарних країн, звідки походять ці шукачі. Вони намагаються вчинити над ним фізичне, психологічне насильство та намагаються викрасти людей з тим, щоб незаконно вивезти з країни. Раніше повідомлялось про спробу затримання журналіста у квартирі, яку він орендує в Києві. 

“Затягувати процедуру перевірки, залишаючи Фікрата Гусейнова на території України проти його волі означає — збільшувати шанси того, що з ним може статись щось кепське. Адже Україна не забезпечує його безпекою, хоча зобов’язана це робити на підставі законодавства України та міжнародних зобов’язань”, — сказав Максим Буткевич.   

“Що швидше ця історія завершиться правовим адекватним рішенням — відмовою в екстрадиції та можливості для Фікрата Гусейнова повернутися до країни свого громадянства — Нідерландів, то буде краще для Фікрата та України у цілому”, — додав правозахисник. 

Нагадаємо, Фікрат Гусейнов був в Азербайджані співробітником опозиційної газети “Азадлиг” (Свобода – ред.). У березні 2006 року його викрали і побили невідомі в масках в селищі Патамдар Баку, в результаті чого він отримав важкі тілесні ушкодження, зокрема ножові поранення. 8 травня 2008 року журналіст емігрував з Азербайджану. 

Раніше Фікрат Гусейнов розповів Центру інформації з прав людини про телефонний дзвінок у березні 2017 роки від чоловіка, який назвався представником президентського апарату. Він пообіцяв вільний в’їзд в Азербайджан, якщо журналіст видалить свою сторінку в Facebook, припинить свою роботу на телеканалі “Turan TV” і відвідає посольство Азербайджану в Нідерландах.
 
“Потім ти можеш спокійно відвідати своїх батьків. А якщо відмовишся, ми будемо шукати тебе через Інтерпол”, – передає Фікрат Гусейнов слова співрозмовника.

Азербайджанська влада порушили кримінальні справи проти журналіста, звинувативши його в тому, що він організовував еміграцію азербайджанців для того, щоб вони отримували за кордоном статуси біженця.

Окрім цього, його звинувачують у шахрайстві за те, що він буцімто отримав 2 тисячі євро у подружжя з двома дітьми за документ, який надасть їм право постійного проживання в Угорщині. Журналіст відкидає всі звинувачення слідчих і каже, що вже 10 років не був в Азербайджані.

12 січня генпрокурор Азербайджану Закір Гаралов заявив у листі генпрокурору Юрію Луценку, що він занепокоєний затягуванням екстрадиції журналіста. Закір Гаралов вважає, що “політизація питання і можлива відмова в екстрадиції може завдати шкоди насамперед азербайджано-українським відносинам”.

За словами Фікрата Гусейнова, він працює на телеканалі “Turan TV” на волонтерських засадах, отримуючи кошти тільки на виробництво медіа-продукту. Через затримання в Україні він не може працювати як перекладач для фірми в Нідерландах, яка була основним джерелом його доходу.
 
Він повідомив, що був змушений взяти кредит, продати свій автомобіль в Нідерландах, щоб оплачувати комунальні послуги і оренду квартири в Києві та Амстердамі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Як в Азербайджані переслідують відеоблогера Мехмана Гусейнова

Журналіст раніше звертався, зокрема, до президента України Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка “допомогти повернутися в Нідерланди”.

“На жаль, я залишаюся в Україні як політичний заручник Азербайджану, заручником тих сил, які керовані з Кремля. У мене немає права залишати Київ, мій паспорт забрали, я перетворився на людину без прав. Я втратив свою роботу в Нідерландах, і змушений брати борг, щоб жити в Києві. Я звертаюся до Вас з проханням допомогти мені повернути мій паспорт і безпечно повернутися до Королівства Нідерландів”, – пише у своєму зверненні Фікрат Гусейнов.