Правозахисники просять Порошенка повернути на повторний розгляд закон про реінтеграцію Донбасу

Кілька правозахисних організацій просять президента України Петра Порошенка повернути на повторний розгляд закон "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" (проект закону №7163) через наявні норми, що загрожують порушенню прав людини.

Про це йдеться у відкритому зверненні організацій, підписаному, зокрема, Центром інформації про права людини.

Автори звернення нагадують, що 18 січня Верховна Рада України у другому читанні прийняла проект згаданого закону.

"Метою цього законопроекту було створення нової правової основи для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії Російської Федерації на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України. Проте філософію цього надважливого законопроекту, ініційованого вами ще у жовтні 2017 року, при опрацюванні його у Комітеті Верховної Ради України з національної безпеки і оборони, було суттєво змінено", — йдеться у зверненні.

Правозахисники наголошують, що у проекті закону з’явилися норми, застосування яких призведе до значних порушень прав людини, негативно вплине на гуманітарну ситуацію у Донецькій та Луганській областях та погіршить зв’язок з громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях.

Такі норми, зокрема, впроваджуються статтею 12 проекту закону у редакції до другого читання. Ця стаття передбачає надання військовим, представникам правоохоронних органів та іншим особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, дуже широкого кола повноважень без будь-яких механізмів контролю. Вони, зокрема, отримають право застосовувати зброю та спецзасоби до осіб, які вчинили чи вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, які  займаються забезпеченням нацбезпеки, або вчиняють несанкціоновані спроби проникнути в район здійснення заходів з нацбезпеки.

До того ж, керуючись цим законом, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, органів держбезпеки, а також інші особи, залучені до забезпечення національної безпеки та оборони, зможуть затримувати та доставляти осіб для подальшої перевірки, перевіряти документи, проводити особистий догляд, огляд речей, проникати в житлові приміщення, використовувати цивільний транспорт та засоби зв’язку  у невизначених законопроектом "зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій".

На переконання правозахисників, положення згаданої  статті матимуть вагомий вплив на відносини між військовими та цивільним населенням та дотримання прав людини  в регіоні. Особливо якщо брати до уваги те, що перебування в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони може тимчасово бути обмежено Командувачем об’єднаних сил. Це може призвести до різкого зменшення кількості громадських організацій, а також міжнародних, міжурядових та неурядових організацій, які працюють у зоні конфлікту та у “сірій зоні”, а відтак — до зменшення обсягу гуманітарної допомоги та послуг, які наразі можуть отримувати мешканці цих територій.

Експертка Центру інформації про права людини Альона Луньова також звернула увагу, що у прийнятій 23 січня резолюції ПАРЄ про гуманітарні наслідки війни в Україні є рекомендація переглянути текст закону про реінтеграцію Донбасу, прийнятому 18 січня.

"Переглянути Закон "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" таким чином, щоб він відповідав Мінським домовленостям, та в повній мірі гарантував соціальний захист та першочергові гуманітарні потреби цивільного населення на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях", — йдеться у підпункті 11.4 резолюції.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: ПАРЄ реінтеграція Донбасу президент
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини