Правозахисники розкрили рецепт, як побороти феномен уявних злочинів

Оцінка української поліції має вимірюватись довірою населення, а не лише статистикою ефективності роботи.

На цьому наполягають представники правозахисної групи "Поліція під контролем.

Експерти занепокоєні, що попри передбачене законом про Нацполіцію оцінювання соціологічними службами, поліція все ж таки буде продовжуватиме покладатися на кількісні показники. Для правоохоронців досі лишається важливим показник "розкриття" справ за конкретним складом злочину та кількістю адміністративних протоколів за певними статтями.

Такі критерії призвели до реальної та уявної злочинності, з якою правоохоронці "борються", переконаний керівник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов. Він каже, що кількісні показники важливі через відслідковування тенденції злочинів та правопорушень, та необхідно змінити ставлення до цих показників.

"Якщо статистичні показники роботи будь-якого правоохоронного органу сприймаються як основний критерій ефективності керівництвом цього органу, відповідно підлеглі будуть завищувати ці дані, щоб не дай Боже, вони були гіршими за минулий рік", - каже Юрій Бєлоусов.

"Свого часу, працюючи в Управлінні моніторингу прав людини в МВС, ми проаналізували два показники - стан боротьби з вилученням незаконної зброї і стан боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин. Ми з'ясували, що ці показники були штучними. Працівники міліції навіть виготовляли певні види незаконної зброї, які вони самостійно героїчно вилучали в різних людей. Така тенденція простежувалось по регіонах, коли, наприклад, протягом дня вилучались однакова пачка патронів у двох-трьох людей. Теж саме простежувалось і з наркотиками", - додає правозахисник.

Він пояснює, що через це правоохоронці звертають більше увагу не на реальні злочини, а займаються уявними, що у свою чергу призводить до брутальних порушень прав людини.

Євген Крапивін, автор науково-практичного видання "Оцінка ефективності роботи поліції в Україні: від “палиць” до нової системи", не стримується в оцінках наркополітики в Україні. Він вказує на зв'язок зі злочинними відносинами між органами влади та бізнесом, неформальною економічною роботою поліції.

Через політику здебільшого боротьби із наркоспоживачами, аніж із комерційним розповсюдженням наркотичних засобів, правозахисник виокремлює провокації злочинів та порушення процесуальних прав під час кримінальних проваджень, примушування до виконання незаконних дій, використання абстинентного синдрому та наркотичного сп'яніння задля отримання свідчень, протиправне отримання конфіденційної інформації про наркозалежних, незаконні затримання та тримання в місцях несвободи, вимагання хабарів від наркозалежних під загрозою притягнення їх до кримінальної відповідальності тощо.

У виданні експертної групи "Поліція під контролем" детально описують різноманітні способи викривлення правоохоронцями статистичних даних про свою роботу.

Поліцейські комісії

Експерти пропонують, аби комісії за участі поліцейських, адвокатів, колишніх суддів та правоохоронців тощо оцінювали роботу Нацполіції. Вони закликають уряд врахувати цей механізм у постанові, яку він зараз розробляє.

"Запровадження дисциплінарних комісій, які передбачені проектом закону про дисциплінарний статут Нацполіції, показує, що поліцейські комісії - це реальний механізм, коли громадськість може впливати на конкретні питання з управління в поліції", - вважає юрист Євген Крапивін.

"Якісна оцінка ефективності роботи органу досудового розслідування має бути основною, а рішення, що приймаються комісією, — обов'язковими до виконання. Процедура оцінювання та ухвалення рішення має бути детально прописана та закріплена на рівні підзаконного нормативно-правового акта, а основні положення міститися у відповідному законі", - пише він у своєму науково-практичному виданні.

Таким чином і суспільство буде через ці комісії залучатись до роботи та реформування поліції, і Національна поліція буде орієнтуватись на проблеми та тенденції правопорушень, на які вказує громада, каже доктор юридичних наук Борис Малишев.

"Більш того, через окрему норму місцеві ради можуть висловлювати недовіру керівникам територіальних органів за незадовільні результати роботи. Вона може бути обґрунтована якраз показниками низької довіри населення в конкретному регіоні до конкретного органу поліції", - пояснює Борис Малишев і додає, що з таким інструментом суспільство може стояти на захисті прав людини.

Британська модель оцінювання через щорічне національне дослідження роботи поліції цілком може існувати, каже Юрій Бєлоусов, але головне, аби методи оцінювання були об'єктивними, а їх виконавці незалежними від МВС та Національної поліції.

"Я свого часу брав участь у підготовці інспекторів зі зв'язків з громадськістю, які повинні були, маючи соціологічну освіту, оцінювати рівень довіри громадян у регіонах. Соціологи працюють у штаті обласних управлінь на той час міліції і рівень довіри вимірювався таким чином: вони наприкінці кожного місяця по регіонах телефоном питали про рівень довіри. Не дай Боже, щоб у когось було 74%. Краще 76%. Іноді показники перевершував й 100%", - згадує він.

Польський досвід

За словами представника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Нацполіції Бориса Вежнавця, постанову про оцінювання поліції за дорученням уряду зараз розробляє Міністерство внутрішніх справ.

"Та під час погоджувальної процедури відбулась відставка уряду, тому на сьогодні є необхідність проведення повторних погоджувальних заходів. Покищо проект постанови знаходиться на погодженні у Державній регуляторній службі", - розповів представник Нацполіції.

За його словами, розробники постанови хочуть використати польську модель оцінювання ефективності поліції. Вона передбачає три складових: рівень довіри населення, використання статистичних показників без примусу їхнього штучного напрацювання та оцінка своєї роботи самими поліцейськими.

Відповідно до проекту постанови, опитування будуть відбуватись на регіональному та загальнодержавному рівнях.

"На загальнодержавному рівні опитування буде раз на рік, а на регіональному - за потребою, тому що таке опитування коштує дорого", - пояснює представник Нацполіції. При цьому він запевняє, що розробляти запитання будуть незалежні соціологічні служби, але до цієї роботи потрібно залучати науково-дослідний інститут, який існує при МВС.

"Інститут має потужну практику соціологічних досліджень. Я думаю, що після затвердження цієї постанови буде проведено засідання робочої групи, де будуть вивчатись позиції як соціологічних служб, так і наших представників. Соціологічні служби будуть визначатись на тендері. Вона має мати достатній досвід на проведення дослідження", - розповів Борис Вежнавець.

У Нацполіції вважають, що треба враховувати лише ті показники, які не дозволять місцевим відділкам поліції маніпулювати статистикою.

"Наприклад, якщо в регіоні стались десять вбивств, то вони мають бути розслідувані. Якщо ми будемо використовувати відсоток розкриття крадіжок чи пограбувань, то цим показником можуть маніпулювати керівники територіальних підрозділів через закриття кримінальних проваджень. Чим менше кримінальних проваджень зареєстровано, тим вищий відсоток розкриття цих злочинів", - каже представник Нацполіції.

Євген Крапивін ввів би показник якості реагування поліцейських на заяви громадян або наскільки громадяни відчувають себе у безпеці.

Представник Нацполіції запевняє, що Нацполіція відкрита до співпраці з громадськістю. Та експерти нарікають, що МВС не оприлюднює проекти нормативно-правових актів, які стосуються прав людини, з тим щоб громадськість ознайомилась та надавала свої рекомендації.

Борис Вежнавець наголошує, що постанову про оцінювання поліцейських розробляє МВС, а не Національна поліція.

"Але ж ви даєте свої зауваження, рекомендації до проектів нормативно-правових актів. Оприлюднюйте їх. Це стосується вашої діяльності. Завтра будуть розроблятись проекти, які будуть обмежувати права поліцейських і коли ви не будете їх оприлюднювати, у вас не буде підтримки", - каже виконавчий директор Асоціації УМДПЛ Вадим Пивоваров. Та представник Нацполіції вірить у авторське право МВС і вважає, що Нацполіція через це не може оприлюднювати проекти таких документів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: реформа МВС України наркозалежність національна поліція Юрій Бєлоусов
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини