Правозахисники розповіли про порушення в роботі комісії, яка надає допомогу полоненим Кремля

Комісія при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій, яка розглядає питання виплати допомоги полоненим Кремля, працює з низкою порушень. Зокрема, засідання органу є закритими, а отже, невідомо, якими критеріями керуються члени комісії при винесенні рішень стосовно того, кому призначити допомогу. Крім того, на засідання у закритому режимі не пускають ні родичів полонених, ні представників громадськості.

Про це правозахисники повідомили під час прес-брифінгу "Що гальмує виплату допомоги полоненим Кремля", передає кореспондентка Центру інформації про права людини.  

За словами Олександри Дворецької, виконавчої директорки БФ “Восток-СОС”, уряд ще на початку 2018 року заклав у бюджет 96 мільйонів гривень на правову та соціальну допомогу українським громадянам, за політичними мотивами позбавленим свободи у Росії та на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Утім, комісію, яка розглядає питання виплат допомоги, створили лише у листопаді цього року. Наразі жодна виплата не здійснена. 

Ще одну проблему Роман Мартиновський, адвокат Регіонального центру прав людини, вбачає у звуженні кола осіб, які мають право на допомогу: 

"Є умова, що виплати можуть отримати лише ті, хто стали жертвами позбавлення волі на поточний рік і виключно за свою політичну чи громадську діяльність. Крім того, це мають бути лише громадяни України. А от що робитиме Комісія, коли затримуватимуть родичів політичних чи громадських активістів?". 

Роман Мартиновський

Адвокат також зауважив, що в положенні про комісію є низка проблем, пов'язаних з посиланнями на невизначені терміни або терміни, які по-різному тлумачаться в законах, а також відсутні у самому документі. Так, звернутися із заявою про допомогу може сама особа, член її сім'ї або близький родич.

"З іншого боку, — каже Роман Мартиновський, — є підстава для відмови з огляду на те, що особа, яка звернулась, не має на це права. Кого вважати близьким родичем — незрозуміло, визначення того, хто це, ніде немаєСкладається враження, що Положення про комісію розробляли поспіхом. Що єдиною метою МінТОТ було витратити кошти до кінця року, а правові недоліки тексту комісія наперед мала намір компенсувати закритим характером своїх засідань і втаємниченням прийнятих рішень від громадськості”, — коментує адвокат.  

Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру інформації про права людини, зауважила, що викликають питання також самі процедури розгляду заяв від родичів полонених. “Перш за все, засідання комісії зробили закритими — як для представників громадських правозахисних організацій, які опікуються правами полонених, так і для всіх, хто бажає знати, як відбувається розподіл бюджетних коштів, якими критеріями керуються члени комісії при винесенні своїх рішень. Родичів політв’язнів також не запрошують на розгляд їхніх справ. Поки що є враження, що все відбувається у ручному режимі”, — зазначила вона. 

Олександра Дворецька

Олександра Дворецька додала, що крім фінансової допомоги, Постанова КМУ 328 регламентує порядок виділення коштів на надання послуг з соціальної реабілітації:

"Не матимуть доступу до державної допомоги — соціальної реабілітації —  і звільнені з полону. Медична допомога, психологічний і соціальний супровід, допомога із житлом та працевлаштуванням тих, хто провів місяці і роки в підвалах, залишається лише на папері. Проблема в процедурах і відсутності комунікації між МінТОТ та обласними адміністраціями".

Правозахисники наголосили, що частину проблем, які вже зараз вбачаються у діяльності Комісії, можна усунути шляхом зміни практики розгляду заяв Комісією. Але є також необхідність у підготовці та внесенні змін до нормативних документів. 

Марія Томак

 “Окрім зміни певних процедур в Положенні про Комісію, нагальною є потреба прийняття законопроекту, який би врегулював питання визнання правового статусу осіб, яких переслідують з політичних мотивів, — пояснює координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак. — Без визначення критеріїв у законі, ми постійно наступатимемо на граблі недосконалих постанов і положень. Ми як громадський сектор запропонували власний варіант документу, але бачимо, що це питання зараз не в пріоритеті”. 

Детальний аналіз порушень в роботі Комісії читайте за посиланням: https://bit.ly/2TZr5EB

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини