Правозахисники вимагають від влади боротись із тортурами та реабілітувати постраждалих

У Міжнародний день на підтримку постраждалих від катувань під Верховною Радою правозахисники закликали владу пріоритизувати питання запобігання тортурам та жорстокому поводженню в місцях несвободи України. 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини. 

Активісти громадських організацій та монітори Національного превентивного механізму (НПМ) встановили перед будівлею парламенту панцерне ліжко, до якого прив’язали чоловіка у протигазі. Таким чином вони інсценували певні види тортур у місцях несвободи, яких в Україні близько 4700. За даними НПМ, у них перебуває 1,5 мільйона громадян. 

“Люди роками лежать на панцерних ліжках у геріатричних пансіонатах через те, що вони не здатні встати. У них часто немає доступу до свіжого повітря. Адміністрації місць несвободи забороняють своїм підопічним вимикати денне світло вночі у їхніх кімнатах. Персонал стверджує, що так легше наглядати, наприклад, за дітьми. Часто обмежений доступ до питної води. Тобто не обов’язково під нігті заганяти голки або бити, бо катування може відбуватися й у значно простіший спосіб”, – розповідає членкиня правління громадської організації “Україна без тортур” та громадська моніторка НПМ Тетяна Камак.

Вона нагадує, що місця несвободи – це не лише в’язниці, а й геріатричні пансіонати, психоневрологічні інтернати, дитячі будинки, транзитна зона аеропортів. 

Організатори акції оприлюднили прізвища 20 депутатів-мажоритарників, які не реагують на звіти НПМ за результатами візитів до місць несвободи на їхніх одномандатних округах.

“Після візитів до місць несвободи ми зверталися до народних депутатів-мажоритарників Олексія Порошенка, Максима Бурбака, Івана Рибака, Ярослава Москаленка, Григорія Заболотного, Олександра Домбровського, Дениса Омельяновича, Миколи Люшняка, Віктора Романюка, Михайла Гаврилюка, Володимира Ар’єва, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Олександра Третьякова, Ірини Подоляк, Олександра Подоляка, Сергія Міщенка, Юрія Одарченка, Дмитра Святаша та Артема Юльюка. На їхніх округах знаходяться такі заклади. Ми робили звіт, аналіз і неодноразово повідомляли про них депутатам і просили втрутитися й розібратися, але, на жаль, реакції не було жодної”, – шкодує Тетяна Камак.

“Для нас, простих українців, це черговий доказ того, що депутати згадують про проблеми на виборчому окрузі лише під час передвиборчих кампаній. Нас таке ставлення до цінностей прав людини обурює”, – додала правозахисниця.

Фахівчиня з адвокації та комунікації ГО “Україна без тортур” Галина Русаневич пояснила, що громадські монітори НПМ просили депутатів парламенту через депутатські запити проконтролювати, як у їхніх округах адміністрації місць несвободи виконують рекомендації НПМ.

“Монітори НПМ після візиту готує звіт з рекомендаціями, які саме порушення прав людини адміністрація має усунути. Ми просили народних депутатів в межах своїх повноважень посприяти втіленню рекомендацій, зв’язатись з адміністраціями місць несвободи, профільними департаментами цих закладів та прослідкувати, чи були ці рекомендації втілені. Бо НПМ лише у повторних візитах може перевірити дані, чи виконали адміністрації місць несвободи рекомендації. А повторні візити стаються не часто через те, що в Україні 4 700 місць несвободи і є велика кількість закладів, де ще не було моніторів”, — пояснила у коментарі Центру інформації про права людини Галина Русаневич.

Активісти переконані, що превенція катувань та жорстокого поводження не знизять рівень тортур. Держава повинна ефективно розслідувати випадки катувань та реабілітацію постраждалих. Цього в Україні поки немає, констатує Галина Скіпальська, директорка представництва організації “Право на здоров’я” (HealthRight International). 

“Якщо ви думаєте, що з наслідками полону можна справитись із десятьма сеансами з психологами, то – ні. Це довготривалий процес. Наші клієнти повертаються через рік. Після курсу в Києві, вони все одно повертаються у свої маленькі міста та села, де немає жодного доступу до психологічної допомоги. І це стосується як цивільних, так й військових. Доступна реабілітація та якісне розслідування злочинів з боку держави – це права людини”, – розповіла Галина Скіпальська.

У громадських організаціях “Блакитний Птах” та “Право на здоров’я” наголошують, що в Україні має діяти Національний превентивний механізм. 

Нагадаємо, 6 червня низка громадських організацій заявила про об’єднання в коаліцію, одним із завдань якої буде просування незалежності НПМ та продовження неупередженого моніторингу місць несвободи. Правозахисники повідомили, що офіс Омбудсмана обмежує доступ громадськості до моніторингу місць несвободи.