"Питання не закрите", або Хто поставить крапку у законності обрання Омбудсмана?

Правозахисні організації стурбовані питанням незалежності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 11 квітня в Українському кризовому медіа-центрі вони закликали народних депутатів підтримати подання до Конституційного Суду про конституційність процедури обрання Омбудсмана.  

Михайло Каменєв, виконавчий директор громадської організації "Правозахисна ініціатива" заявив, що для правозахисної спільноти та громадянського суспільства тема обрання Омбудсмана з порушеннями не є закритою. 

"Ми занепокоєні тим, як відбулись вибори Уповноваженого. Уповноважений Верховної Ради з прав людини – незалежний орган, який контролює, як у країні дотримуються прав та свобод громадянина. Цей державний орган нікому не підпорядковується, Омбудсмана обирає Верховна Рада один раз на 5 років", нагадав Михайло Каменєв. 

За оцінкою експертки Центру інформації про права людини Альони Луньової, інститут Омбудсмана сьогодні є ефективнішим у захисті прав людини, аніж 10 років тому. 

"Цей інститут – осередок захисту права на доступ до публічної інформації, захисту персональних даних, захисту від дискримінації, розбудови Національного превентивного механізму проти тортур та неналежного поводження. Тому для громадянського суспільства вкрай важливо, щоб цей інститут був максимально незалежним", сказала вона. 

На переконання Марії Гур’євої, речниці Amnesty International в Україні, інститут Омбудсмана важливий, бо він є зв’язною ланкою між громадянським суспільством та владою. 

"Це найважливіший канал, аби доносити владі наші дослідження, висновки про порушення прав людини в Україні і вимагати реальних кроків – ухвалення законів та припинення порушень прав людини, переконана вона. – Для нас не важлива особистість Омбудсмана, а головне переконатись, чи законною була процедура обрання"

Координаторка Благодійного фонду "Восток-SOS" Олександра Дворецька зауважує, що для правозахисників лишається загадкою, наскільки політична заангажованість чинного Омбудсмана сприятиме ефективній протидії порушенням прав людини під час збройного конфлікту. 

"Спостерігаючи за тим, як формується Офіс Омбудсмана, ми можемо точно говорити, що цей процес політичний. Не можна реагувати на порушення прав людини із заангажованістю та неуважністю до певних категорій порушень прав людини", сказала Олександра Дворецька. При цьому вона додала, що її громадська організація долучатиметься до майбутніх ініціатив із зовнішнього контролю за роботою Офісу Омбдусмана. Вона також закликала інші громадські організації робити це. 

Альона Луньова нагадала, що саме через важливість незалежності Омбудсмана правозахисні організації, починаючи з травня 2017 року, надсилали численні звернення до спікера Верховної Ради України, народних депутатів про необхідність проведення відкритого конкурсу на цю посаду. Вони вимагали, щоб вибори Омбудсмана відповідали Паризьким принципам ООН, зокрема проводилися із залученням громадських організацій.

Альона Луньова шкодує, що парламент не дослухався до звернень громадських організацій. 

Михайло Каменєв вказав, що до обрання Уповноваженого народні депутати змінили із таємної на відкриту процедуру голосування за Обмудсмана

"Коли приймався закон про Конституційний Суд, то у нього та у Закон "Про регламент Верховної Ради України" потрапили правки, які змінювали процедуру голосування з таємної на відкриту. Але після дивних та суперечливих голосувань у другому читанні ці правки потрапили у закон — хоча зі стенограми незрозуміло, за що саме народні депутати проголосували. В результаті змінився закон про регламент, а от закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ні. Відповідно, ми отримали колізію, коли в одному законі написано, що процедура обрання – таємна, а в іншому – відкрита", – пояснив він і додав, що за невідповідності таких норм не можна було обирати Омбудсмана. 

Правозахисники при цьому нагадали заяву спікера Верховної Ради Андрія Парубія про домовленості в парламенті про посаду Омбудсмана та Рахункову палату. 

"З точки зору політичних оглядачів, це голосування було "договорняком". Саме відкрита процедура голосування дозволяє прослідкувати, чи ніхто не "кинув" своїх партнерів за домовленістю, що й відбулось. Але обрання у такий спосіб – неконституційне. Це суперечить не лише загальним принципам верховенства права, а й вимогам щодо якості, чіткості та передбачуваності закону, а також вимогам, що всі особи мають діяти відповідно до закону та Конституції", – пояснив Михайло Каменєв. 

Аби виправити ситуацію з обранням Омбудсмана, правозахисники пропонують вносити зміни до законодавства до наступних виборів Обмудсмана та внести подання до Конституційного Суду України про неконституційність норм відкритого голосування та неконституційність обрання чинного Омбудсмана. Правозахисники нагадали, що на таке подання мають право група із 45 народних депутатів, Омбудсман та президент України. 

"Ми звертаємось до народних депутатів, аби вони скористались правом, наданим їм Конституцією, та внесли конституційне подання", – закликав Михайло Каменєв.

"Яка може бути гарантія незалежності Офісу Обмудсмана, коли його очільник на момент обрання був народним депутатом від певної політичної партії ("Народний фронт" – ред.)? Вкрай важливо, аби Конституційний Суд поставив крапку в цьому питанні, оцінив, наскільки створена процедура вибору Уповноваженого з прав людини відповідає Конституції України", – додала Альона Луньова.

На думку Михайла Каменєва, Конституційний Суд через порушення процедури може скасувати неконституційну норму в законі про регламент Верховної Ради.  

"У разі позитивного рішення суду може бути й запуск нової процедури обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тоді ми знову будемо вимагати, щоб Омбудсман був незалежною та аполітичною фігурою", – сказав правозахисник. 

Окрім цього, правозахисники виступають, аби в законодавстві передбачили конкурс на посаду Омбудсмана, залучивши до обговорення кандидатур громадянське суспільство. 

"Важливо долучити громадянське суспільство до процесу обговорення кандидатур, зокрема громадські організації, захисників прав людини і вразливі до порушень прав людини групи. Це важливо, аби вони мали змогу поставити свої запитання, винести на обговорення важливі для них питання та переконатись, наскільки кандидатури відповідають потребам вразливих груп", – наголосила Марія Гур’єва. 

Альона Луньова також переконана, що змінами до закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини потрібно скасувати віковий ценз для кандидатів на цю посаду та необхідність підтверджувати рівень правозахисної діяльності. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова Верховна Рада
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини