Правозахисники закликають підтримати альтернативний закон про безвісти зниклих, у якому вони є співаторами

Дата: 20 Грудня 2016
A+ A- Підписатися

Юристи благодійного фонду “Восток-SOS” закликають депутатів Верховної Ради підтримати альтернативний законопроект про безвісти зниклих (№5435-1), який був зареєстрований 5 грудня депутатом Мустафою Найємом і у якому юристи є співаторами.

Про це йдеться у заяві фонду, переданій Центру інформації про права людини.

Як зазначають у “Восток-SOS”, альтернативний законопроект був розроблений як реакція на вже внесений до парламенту проект закону під номером 5435 “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти”, за авторством Ірини Геращенко та інших народних депутатів. Цей проект закону спирається на міжнародний досвід у сфері правового регулювання попередження безвісного зникнення осіб, зокрема, на досвід Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Проте, на думку юристів фонду, запропонований депутатами текст законопроекту не врегульовує деякі значні аспекти розшуку осіб, зниклих безвісти, а також надання державної допомоги родичам безвісно зниклих осіб.

“Законопроект, поданий пані Геращенко, в цілому хороший, але в ньому не враховується, зокрема, соціальний захист родичів зниклих безвісти. Необхідно матеріально підтримувати сім’ї, які зіткнулися з такою проблемою. Найчастіше, саме годувальники сім’ї стають тими, хто пропадає безвісти. Законопроект Ірини Геращенко пропонує збереження робочих місць за зниклими безвісти на час, поки про місце їх знаходження невідомо, але цього недостатньо. Необхідним є також фінансова підтримка родин з боку держави. Ми вважаємо, що в даному випадку може бути застосований механізм призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника. Думаємо, це буде одним з найскладніших питань, особливо на комітетських обговореннях, зокрема, із бюджетним комітетом”, – коментує координаторка правового напрямку Благодійного фонду “Восток-SOS” Олена Луньова.

Також юристка наголошує, що в альтернативному законопроекті актуальним є питання внесення до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів відповідальності за вчинення насильницьких зникнень. У 2015 році Україна приєдналася до Конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (2006), і відповідно до її положень повинна бути кримінальна відповідальність за вчинення злочину насильницького зникнення.

“У цілому, під час військового конфлікту значна кількість людей може зникати саме внаслідок вчинення насильницьких зникнень, тобто коли людина зникає після  її затримання представниками держави (військовими, наприклад) у разі, коли таке затримання проходить без дотримання процесуальних норм. У такому випадку затримана особа залишається без захисту. Оскільки ризик виникнення подібних випадків підвищується під час військового конфлікту, не згадати про насильницькі зникнення у проекті закону було б неправильним”, – додає Луньова.

Юристи Восток-SOS вважають, що альтернативний законопроект №5435-1 більш відповідає вимогам часу і закликають народних депутатів України розглядати питання захисту прав постраждалих у конфлікті не з політичних міркувань авторів проекту, а з позиції доцільності застосування міжнародної практики і врахування потреб постраждалих та членів їх сімей.

Нагадаємо,  у листопаді у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №5435 “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти”.

“Законопроект визначає правовий статус зниклих безвісти та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, він імплементує міжнародні договори з міжнародного гуманітарного права щодо захисту осіб, зниклих безвісти, та їх родичів і вводить у національну площину визначення “особи, зниклої безвісти”, яке поширюється на будь-які випадки безпричинного зникнення особи, та детально регулює її правовий статус, також визначає процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти – від подання заяви про розшук і до його припинення”, – зазначає  Ірина Геращенко, яка є одним з ініціаторів закону.

Раніше Геращенко також повідомляла, що на Донбасі безвісти зниклими вважаються 498 осіб, 347 з яких – цивільні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter