Правозахисники закликали МОН не приймати дискримінаційний порядок про зарахування дітей до шкіл

A+ A-

Правозахисники вбачають суттєві загрози обмеження доступу до освіти, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в запропонованому Міністерством освіти і науки України порядку зарахування до шкіл. Разом із народною депутаткою Іриною Сусловою вони вимагають від МОН відкликати документ з державної реєстрації на доопрацювання.

Наразі порядок передбачає, що право на першочергове зарахування до шкіл матимуть діти, зареєстровані на території обслуговування закріпленого за цією адресою навчального закладу. Всі ті, хто не зможе надати відповідні документи, навчатимуться в школах, де залишаться вільні місця. 

За словами Людмили Янкіної, експертки Центру інформації про права людини, дискримінаційним є той факт, що реалізація права дитини на освіту ставиться у залежність від реєстрації місця проживання.

Людмила Янкіна

За даними досліджень, близько третини мешканців великих міст проживають не за місцем реєстрації, вказаної у паспорті. Адже люди цілими родинами їдуть у пошуках кращих умов життя у великі міста. Там вони з різних причин не можуть зареєструватися або укласти договір оренди. Відповідно, такі люди не зможуть надати підтверджуючих документів зі списку, вказаному у Наказі МОН. А їхні діти не матимуть рівного доступу до освіти поряд з дітьми, батьки яких мають реєстрацію поблизу бажаної школи“, – пояснила вона. 

Крім того, у разі прийняття порядок обмежуватиме доступ дітей до шкіл, які мають навчальні програми з урахуванням здібностей та побажань учнів. Оскільки, згідно з документом, всі діти повинні будуть йти до школи за місцем підтвердженого документами місця проживання. На думку Ірини Суслової, народної депутатки України, це створює ілюзію того, що всі загальноосвітні навчальні заклади однакові і немає значення, до якого з них віддавати дитину. 

Ірина Суслова

“Чомусь нова українська школа починається з “прописки” та з вимоги надати нотаріально посвідчений договір оренди. Ці вимоги перетворюють право на доступну освіту на обов’язок дітей навчатися за місцем проживання. І це – незважаючи на рівень якості освіти у школі “біля дому” та її матеріально-технічну базу. Не секрет, що всі школи різні. Міністерству варто робити кроки на шляху до поліпшення якості освіти, а не вирівнювати школи за рахунок дітей та їхніх батьків”, – підсумувала депутатка.

Експертки також зауважили, що порядок не передбачає жодних процедур для влаштування дітей тих осіб, чиє місце проживання не зареєстроване в установленому Законом порядку. Це, зокрема, представники вразливих груп, національних меншин тощо.

Серед них і ромське населення України. За даними УВКБ ООН, 70% ромів не можуть підтвердити фактичне місце проживання, а близько 10% з них не мають документів, що посвідчують особу або засвідчують громадянство. Про це зауважила Земфіра Кондур, віце-президентка Ромського жіночого фонду “Чіріклі”. 

Земфіра Кондур

“Держава має створювати рівні умови для отримання якісної освіти для всіх дітей України, не забуваючи й про тих, які знаходяться в складних життєвих обставинах або ніколи не мали постійного місця проживання, як деякі ромські родини. Відсутність місця реєстрації не має позбавляти дитину можливості вчитися”, – упевнена правозахисниця. 

Людмила Янкіна також додала, що експертки Центру інформації про права людини вже мали зустріч з робочою групою при міністерстві, яка створювала документ. Утім, за словами правозахисниці, з низки запропонованих ними рекомендацій згоди досягли лише у питанні внесення до обов’язкового переліку документів на вступ до школи довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи. Інші зауваження робоча група не прийняла, апелюючи до того, що часу на розробку альтернативних рішень немає.