Президент повторно заблокував сервіси "Яндексу", а також кілька інтернет-магазинів та видавництв

Президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про санкції щодо російських компаній та їхніх дочірніх підприємств в Україні. Рішення, зокрема, на три роки забороняє на території України діяльність кількох російських інтернет-компаній, онлайн-магазинів, сервісів та книжкових видавництв.

Як повідомляє прес-служба президента, указ №82/2019, що вводить у дію санкції РНБО, Петро Порошенко підписав 19 березня.

Додаток №2 до рішення містить список із 294 юридичних осіб, щодо яких запроваджуються обмежувальні санкції.

До списку потрапили компанії, причетні до будівництва транспортного переходу через Керченську протоку, проведення псевдовиборів в ОРДЛО, а також на тимчасово окупованій території кримського півострова, компанії, які поширюють видавничу продукцію антиукраїнського змісту, та інші.

Це такі компанії: "МАКО-холдинг" Олександра Януковича, EN + Group і низка інших пов'язаних з Олегом Дерипаскою підприємств, російські "Силові машини" і "Стройтрансгаз", а також суднобудівний завод "Залив" народного депутата Костянтина Жеваго.

Потрапили до списку санкцій повторно українські "дочки" російських держбанків — "Сбербанку", ВЕБ і ВТБ. Їм на два роки заборонено виводити капітал на користь пов'язаних із банками осіб.

Крім цього, указ запроваджує до березня 2022 року санкції для компанії "Яндекс" та всіх її сервісів: "Яндекс.Такси", "Яндекс.Карты", "Яндекс.Музыка", "Яндекс.Деньги", а також ресурсів компанії на кшталт "КиноПоиск" та Afisha.ru.  Зокрема, санкції передбачають блокування активів, обмеження торгових операцій, заборону провайдерам надавати доступ користувачам та інше.

Як відомо, зараз щодо сервісів "Яндексу" вже діють санкції з блокування, прописані в аналогічному указі президента у 2017 році. Вони триватимуть до 2020 року.

Водночас у санкційному списку останнього указу немає інших великих російських ІТ-компаній — VK та Mail.Ru, які разом з "Яндексом" потрапили під санкції в травні 2017 року. Проте санкції наразі для них так само працюють до травня 2020 року.

Також окрему групи становлять 11 російських видавництв і книжкових інтернет-магазинів.

Це, зокрема, видавництва "ЭКСМО" та "АСТ", інтернет-магазин Ozon.ru, онлайн-бібліотека Litres, а також IT-компанії "Дата Интернет", I ITX, INST.NET і Reksoft. Усі вони заблоковані на строк до трьох років.

Водночас у коаліції "За вільний інтернет" неодноразово наголошували, що рішення РНБО про блокування сайтів в Україні порушує низку міжнародних договорів і українське законодавство.

У листопаді 2018 року активісти коаліції "За вільний інтернет" навіть ініціювали позов до Мінінформполітики, РНБО та СБУ через практику непрозорого застосування санкцій до інтернет-ресурсів.

Адже РНБО та СБУ відмовилися надати на інформаційний запит копії документів із пропозиціями щодо застосування такого виду санкцій, як "заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів". На підставі цих документів РНБО вимагає блокувати понад 200 інформаційних ресурсів і популярних російських соцмереж. На думку СБУ, до якої РНБО переспрямувала запит, така інформація має бути обмеженою в доступі, бо її розголошення "може завдати шкоди особі, суспільству і державі".

На думку юристки Віти Володовської, яка є однією з позивачок у справах, відмови в наданні інформації про критерії та методології відбору сайтів для блокування є незаконними.

"Ця інформація має безпосередній стосунок до того, як органи влади виконують свої повноваження, на підставі чого вони приймають рішення, які суттєво впливають не лише на власників веб-сайтів, але і в цілому на користувачів інтернету. Тобто йдеться про суспільно важливу інформацію, яка не може обмежуватись у доступі. Тим паче коли сайти блокують не за рішенням суду, а на розсуд окремих органів влади", – підкреслює вона.

Міжнародна правозахисна організація Freedom House у своєму рейтингу "Свобода в мережі – 2018" визнана Україну “частково вільною”. Серед факторів, які знизили позиції України, укладачі рейтингу також називають блокування понад 200 сайтів та законодавчі ініціативи щодо блокування веб-сторінок без рішення суду.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини