Ратифікація Римського статуту допоможе відновити територіальну цілісність

Депутати Європарламенту закликали Україну якнайшвидше виконати своє міжнародне зобов’язання - ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, аби попередити міжнародні злочини в Україні.

Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, депутат від Швеції Маргарета Седерфельд переконана, що ратифікація Римського статуту допоможе відновити територіальну цілісність України: “МКС є інструментом, який може посилити Україну таким чином, щоб вона отримала назад повний суверенітет своїх територій. Юрисдикція Суду проспективна, а не ретроспективна. Це дуже важливо, чому необхідно ратифікувати Римський статут. Не потрібно чекати. Проблема може існувати і далі. Якщо буде ратифікація, легше буде попереджати подальші агресивні дії проти України”.

МКС є дуже гарним інструментом для попередження будь-яких жахів війни, таких, як, наприклад, сексуальні насильства, які найчастіше відбуваються проти жінок і дітей. Тому дуже важливо мати інструмент, аби попереджати це. Це не просто зобов’язання, а наша відповідальність. Ми як парламентарі маємо забезпечити безпеку життя жінок та дітей”, - каже депутатка, доповідач Генерального Комітету ПА ОБСЄ з питань політичних відносин та безпеки Маргарета Седерфельд.

Як відомо, президент України Петро Порошенко разом з очільником парламентського комітету  з питань правової політики та правосуддя Русланом Князевичем гальмує процес ратифікації Україною Римського статуту.

Позафракційний народний депутат Віталій Купрій згадує, як на нього чинився шалений тиск, коли той дозбирував необхідні 150 підписів депутатів за законопроект, який вносив поправку у 124-ту статтю Конституції України.

“Коли збір вже доходив до необхідних 150 підписів, я відчув агресивний спротив з боку, як це не пародоксально, фракції, до якої я входив, - "Блок Петра Порошенка". Мене зупиняв Ар’єв (Володимир Ар’єв - народний депутат VIII скликання - ред.), який очолює представництво України в ПАРЄ. Особисто мав розмову з Русланом Князевичем, який очолює профільний комітет з питань правосуддя. Юрій Луценко після того, як я зареєстрував цей законопроект 16 січня на фракції, почав висловлювати мені догани, що я не погодив це питання з президентом, показував мені на двері і робив все, щоб я вийшов із фракції БПП”, - розповідає Віталій Купрій.

Суддя міжнародного трибуналу щодо Югославії Володимир Василенко каже, що Україна досі не надіслала в Гаагу другу декларацію Верховної Ради, у якій парламент попросив суд розпочати розслідування окупації Росією Криму та сходу України.

“Міністр МЗС зібрав усі необхідні документи для того, щоб подати до Міжнародного кримінального суду. Пакет документів було надіслано до Адміністрації президента. Вони досі там знаходяться. А президент не хоче відповідати, не хоче давати вказівки МЗС подавати до Міжнародного суду справедливості. Відповідно, нічого не робить ані прокуратура, ані СБУ щодо збору матеріалів, які стосуються цього подання. Ганебна ситуація!”, - каже Володимир Василенко, зауважуючи, що йому соромно за те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут.

Він розкритикував українських політиків, які не розуміють суті Міжнародного кримінального суду, навряд чи читали Римський статут і продукують абсурдні аргументи, аби тільки не ратифікувати статут.

“Вони ніколи не читали цей статут. Вони не знають правил. У них відсутня елементарна політична культура. Вони стоять на абсолютно дикій позиції, яка ґрунтується на тому, що, мовляв, ратифікація Римського статуту зашкодить національним інтересам України, в тому сенсі, що це створить підстави для притягнення до відповідальності українських військовослужбовців у період конфлікту, оскільки слідчий комітет Російської Федерації порушив багато кримінальних справ проти українців і передасть їх на розгляд МКС. Ну це просто дикість!”, - обурюється Володимир Василенко.

Депутатка Європарламенту з Португалії Ана Гомес здивована такими аргументами оточення українського президента і називає їх такими, що “не заслуговують уваги”. Вона переконана, що Україна матиме набагато більше підстав, аби розпочати справи проти Росії.

“Я не вважаю, що це розумна аргументація, яка заслуговує на те, щоб брати її до уваги. Тому в Брюселі я маю сказати своїм колегам про позицію пана Порошенка. Бо ж ми ж очікуємо від України, що вона буде дотримуватись своїх зобов’язань. А вона їх не виконує”, - зауважила членкиня Європарламенту.

Депутат Віталій Купрій бачить вихід із ситуації, якщо ЄС запровадить механізм, схожий на “список Фюле” під час правління Януковича, коли європейські країни допомогали Україні у тому випадку, коли та виконувала своє “домашнє завдання”.

Як відомо, ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут.

“Сторони співробітничають з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та пов’язаних з ним документів”, - йдеться у восьмій статті Угоди.

Зобов’язання приєднатись до МКС прописано також в Коаліційній угоді п'яти фракцій, що налічують загалом більше 400 депутатів.

Заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка побоюється, що автори змін до Конституції можуть забути про необхідну зміну до 124 ст. Конституції, яку треба змінити для ратифікації статуту.

“От вчора було засідання робочої групи по децентралізації. І я так зрозумів, що основний напрямок підготовки змін до Конституції - це децентралізація. І обговорюються всі ті зміни в різні розділи Конституції, які пов’язані саме з децентралізацією: повноваження президента, Кабміну і т. д. Але якось взагалі за межами лишаються питання, пов’язані зі змінами до розділу “Правосуддя”. І тому я думаю, якщо навіть виникне така ситуація, будуть робити наголос тільки на децентралізації, а все інше - потім. Я думаю, треба також депутатів підключати для точкових змін”, - каже політик.

Експерти пропонують вже зараз готуватись до повноцінного функціонування міжнародного права в Україні.

“Можна вже сьогодні, до ратифікації, вживати заходи, які спрямовані на імплементацію Римського статуту. Це дозволяє і Конституція, і закон України. З огляду на стан системи правосуддя в Україні, на мій погляд, було б доцільно створити у Верховному суді України окрему судову палату у справах про злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. Палата має здійснювати провадження у відповідних справах. Тобто, знов таки, насамперед в силу принципу субсидіарності на державу лягає первинна відповідальність за покарання осіб, які чинять міжнародні злочини. І тому такий крок був би цілком логічним”, - переконаний Володимир Василенко.

Він також пропонує внести доповнення до розділу 9 Кримінально-процесуального кодексу, який окреслює особливості кримінального провадження у справах про міжнародні злочини, а також необхідні доповнення до Кримінального кодексу України, аби привести його у відповідність до вимог Римського статуту.

З Володимиром Василенком погоджується також і фахівець з міжнародного права Микола Гнатовський: “Немає жодних виправдань, чому до цього часу Кримінальний Кодекс України містить абсолютно застарілу неадекватну 20-ту главу, яка присвячена міжнародним злочинам, яка скопійована з російського кримінального кодексу, ухваленого ще в 90-х роках. У нас досі немає статті про злочини проти людяності в Кримінальному кодексі України. Стаття про воєнні злочини в ККУ, а саме порушення законів і звичаїв війни, є дуже загальною. Вона не містить конкретних складів міжнародних злочинів і вимагає від судді, який намагатиметься її застосовувати, величезних ґрунтовних знань міжнародного гуманітарного права. Такими знаннями українські судді не володіють в принципі”.

Логіка проста: чим більше Україна затягує з ратифікацією Римського статуту, тим більш вразливою вона стає, переконаний Григорій Немиря, голова парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

“Ратифікація Римського статуту - це питання судочинства. Якщо відкладати судочинство, то його й немає. Чим більше ми відкладаємо це питання, тим більше можливостей ми будемо втрачати”, - констатує Григорій Немиря.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Маргарета Седерфельд Віктор Мусіяка Микола Гнатовський реформа Верховна Рада МКС Петро Порошенко Римський статут Міжнародний кримінальний суд Віталій Купрій Президент України Григорій Немиря Володимир Василенко Анна Гомес
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини