Путін – це сучасний Гітлер

Рефат Чубаров

Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров переконаний, що нинішня ситуація з кримськими татарами у Криму є сучасною депортацією. Подаємо його виступ з прес-конференції з приводу арешту одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.

У дитинстві, коли мама мені розповідала про жахи депортації, у мене дуже часто виникало бажання бути поруч із цією маленькою дівчинкою, моєю майбутньою мамою, і захистити її. Одного разу я сказав їй про це. Мама мене дуже міцно обійняла і сказала: "Дай Боже, синочку, щоб ти не побачив цих днів".

Тепер я себе ловлю на думці, що я не зміг її захистити. Я не міг бути з майбутньою мамою в 1944 році й не зміг захистити тепер, коли мені 57 років. Вона залишилася в Криму з моїми рідними: племінниками та братами.

Через 70 років диявольське колесо московського терору знову закрутилося на кримській землі. Закрутилося те колесо, яке у 1944 році вирвало татар, як вони думали, з корінням.

Ми повернулися через півстоліття, втративши половину своєї чисельності. 23 роки ми намагались облаштуватись в Україні, і нам це вдавалось на стільки, на скільки ми самі спромоглися…

Куди ми відчинимо двері

Усе те, що зараз відбувається з людьми, з тими, чиї права вже порушили – Мустафи Джемілєва, Ісмета Юкселя, Сінавера Кадирова, мої й тих, кого судді сотнями репресують – свідчить про одне: ми вже не можемо говорити про дотримання Російською Федерацією прав людини. Треба говорити про те, як зупинити Росію. І треба говорити не тільки кримським татарам або українцям. Це має говорити світ.

Кілька днів тому світ відзначав річницю Голокосту. Голокост, Голодомор і депортації народів – такі вселенського масштабу катастрофи ХХ століття починались з перших порушень. А світ на це не реагував. Не реагували люди, лідери, країни. Спершу були погроми, "Кришталева ніч", потім печі та інші злочини. Мільйони, мільйони, мільйони жертв! Світ котиться до того зараз.

Ми на тому моменті, коли ми маємо відчинені двері. Ми стоїмо перед дверима - і там або 39 рік з усіма тими наслідками гітлерівської політики для світу, або Гаазький трибунал. І що ми побачимо, коли відчинимо двері, залежить від всіх нас: як від України, так і світу. А потім ми можемо говорити, як відновити права кримчан. Даремно сподіватись на те, що окупаційна влада прислухається до нас. Щоб захистити кримчан, треба говорити про те, як зупинити агресора.

Нова депортація

Наприкінці 2013 року в Криму було 285 тисяч кримських татар, але в той самий час українські органи державної влади повідомляли, що в Криму живе 300 тисяч.

Сьогодні - значно менше. І способів змусити людей виїхати з півострова в окупаційної влади більш ніж достатньо. Найперше, це створення загрозливих викликів, які люди сприймають як небезпеку особисто для себе. Окупаційна влада робить це в першу чергу проти кримських татар.

На сьогодні близько 150 кримських татар покарані судами. З них 120 – люди, які зустрічали пана Мустафу (Мустафа Джемілєв - лідер кримськотатарського народу - ред.) на адміністративному кордоні між материковою Україною і Кримом. Згадайте ті насильницькі викрадання молодих кримських татар. Кожен батько думає, що буде з його сином. До цього часу ми не знаємо про долі більшості хлопців.

Подивіться на це відверте, нахабне, демонстративно нерозслідування смерті Решата Аметова. Це перший вбитий кримський татарин, який зник на початку березня 2014 року, а 15 березня його знайшли закатованим і вбитим.

Я вам скажу, хто його вбив. Це Шеремет (Михайло Шеремет – віце-прем’єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим, який курує силові структури, командир так званої "кримської самооборони" - ред.), Аксьонов (Сергій Аксьонов – прем'єр-міністр Автономної Республіки Крим – ред.), якому безпосередньо підпорядковуються сили "самооборони". Я не хочу сказати, що вони особисто вбивали. Але вони знають людей, яких бачили на відео, наданому журналістами.  

У той же ж час демонстративно особа-прокурор, яка незаконно перебрала на себе повноваження прокурора, хизується на телебаченні тим, що вони відкрили справу проти Ахтема Чийгоза за події 16 лютого 2014 року за мирні протести… Арешт Ахтема Чийгоза і звинувачення його – це виключно політичний підтекст.

Нагадаю, 25 лютого 2014 року нам стало відомо, що 26 лютого збирається позачергова сесія Ради, і на ній очікується прийняття звернення до Путіна про введення російських військ та про інші рішення, які можуть призвести до відторгнення Криму від України. Я особисто підписав від імені Меджлісу заяву на проведення мітингу 26 лютого. 25 лютого ми його зареєстрували в Сімферопольській міській раді, згідно із законодавством України. Ми заявили про три тисячі учасників акції. У той же ж день Сергій Аксьонов від імені "Русского единства" також подав заявку, і вони назвали таку ж кількість людей.

26 лютого зранку близько 11:00 зібралось дуже багато кримських татар й українців з державними прапорами. Близько 12-ої години співвідношення учасників було таким: близько 15 тисяч кримських татар та прихильників за територіальну цілісність України і близько 3 тисяч прихильників “Русского единства”. Але після обіду я отримав (тут, можливо, треба проводити додаткове розслідування) від керівника кримського Главку СБУ повідомлення про те, що до Севастополя приїхали люди з автоматами Калашникова і, можливо, буде катастрофічний сценарій.

Слава Богу, цього не сталось. Перед Верховної Радою Криму зовсім маленька площа. І там близько 15:00 перебувало багато людей з обох сторін.

На другий день вранці вже в приміщення Верховної Ради й Ради міністрів зайшли люди в масках і озброєні люди...

Чому зараз сотні активістів кримськотатарського народу мають думати про те, що завтра проти них можуть відкрити карні справи через їх попередню діяльність? У нас тисячі людей, які у 1987 році протестували на Червоній площі в Москві. Якщо можна відкрити і погрожувати десятирічним ув’язненням Ахтему Чийгозу за події 26 лютого 2014 року, то чому не можна так само себе вести за червневі події 1987 року? А чому не згадати 50-ті роки?

Земельне питання

У Російській Федерації не планують створювати умови для життя 2,3 млн людей у Криму. Планується Крим перетворити у військовий форпост Росії на півдні. Уже відновлюють 11 аеродромів, які діяли за часів СРСР…Тому будуть звідти відтісняти людей.

Деякі окремі люди, які вітали прихід російських військ, зараз стикнулись з тим, що проти них розпочались репресії. Вони сподівались з приходом російської влади вирішити свої питання, в тому числі земельні, але потрапили у пастку.

Земельне питання було одне з дуже заплутаних і невирішених з часів української влади. Російська влада обіцяла людям вирішити його і вона вирішує дуже кардинально. Каже: "Із сьогоднішнього дня будемо жити по наших правилах. Все, що було до того, нас не цікавить. Звільняйте цю землю!".

Українська влада намагалась поступово вирішувати це питання, яким би воно не було заплутаним. Близько 8 тисяч людей, які роками чекали на отримання землі, знову опинились на рівні "нуль".

 "І я не драматизую"

Позиція Меджлісу така: ми говоримо людям, що кожен кримський татарин має докласти максимум зусиль для того, щоб залишатись на своїй землі. Ми не для того дуже довго повертались, щоб звільнити цю землю за такої політики Росії. Але ми не можемо цього вимагати від кожної людини, тим більше, якщо вона відчуває загрозу собі й родині. Люди мають обирати.

Серед деяких кримських татар триває дискусія, як низько схилити голову. Мовляв, чим більше продемонструвати лояльність, тим менше зазнаєш репресій. Але переважна більшість розуміє, незалежно від того, як ви себе поводите в цій ситуації в Криму, все одно буде реалізовувана заздалегідь запланована мета.

Ми бачимо, що репресії зменшувались, коли ми створювали міжнародний резонанс, коли до цього долучалися керівники інших країн. Так, після зустрічі 1 грудня двох президентів Ердогана і Путіна десь на місяць такі брутальні репресії були призупинені. А міністр закордонних справ Туреччини (Мевлют Чавушоглу – ред.) десь два тижні тому сказав в одному інтерв’ю, що росіяни не дотримались жодних своїх обіцянок, які були надані під час візиту Путіним. Тоді знову почалися репресії.

Давно ми були свідками, як війська гнали тисячі татар. Ми не хочемо, щоб ви стали свідками нової депортації кримських татар. І це не зупиниться тільки на кримських татарах.

Хочете сказати, що я драматизую? Ні! У російській політиці щодо Криму немає здорового глузду.

Якщо вашій мамі 81 рік і ви не можете побачити її 11 місяців - то що тут говорити? Путін - це сучасний Гітлер. Як я можу характеризувати таку людину? Сьогодні Мустафа Джемілєв, який поклав своє життя для повернення кримських татар, не може в’їхати до Криму, Ісмет Юксель, я, Сінавер Кадиров, який сидів радянських таборах.

Якщо Путіна не зупинить російське суспільство, то наступним буде для кримських татар відновлення таборів на безкраїх просторах Уралу, тоді ешелонами поїдуть туди ті, хто буде на підконтрольних йому територіях.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Крим кримські татари анексія Росія
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини