Репресії щодо кримських активістів посилюються

Тиск на активістів з боку влади Криму посилюється кожного дня. Росія при цьому порушує базові принципи кримінального права.

Про це повідомили представники відразу трьох правозахисних організацій, що спеціалізуються на темі Криму. На їх думку, необґрунтовані звинувачення, арешти і допити активістів протестних рухів становлять загрозу для всіх мешканців півострова. 

Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини (КПМ), вважає, що політичні переслідування в Криму діють за системою, яка складається з правових і неправових механізмів впливу.

"За останній рік в Криму склалася чітка система політичних переслідувань. Місцева влада за допомогою ФСБ Росії, прокуратури і кримської самооборони використовує позаправові засоби переслідування - вбивства, тортури, викрадення, залякування, погрози. Крім цього, використовуються юридичні механізми (тобто норми російського законодавства) для політичних репресій - це необґрунтовані обшуки, затримання, арешти, видворення", - говорить вона.

Найбільш яскравими прикладами юридичних механізмів переслідування, на її думку, можна вважати "справу 3 травня", арешт Ахтема Чийгоза у справі "26 лютого 2014 року", арешт Олександра Костенка за київські події у лютому 2014 року. Такі переслідування, що в першу чергу торкнулися кримськотатарських та українських активістів, як переконана правозахисниця, спрямовані на  усунення інститутів громадянського суспільства на півострові. А указ Аксьонова про боротьбу з "ідеологією тероризму", який з'явився нещодавно, говорить про те, переслідування будуть посилюватися.

Абмежит Сулейманов, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу і член Меджлісу кримськотатарського народу, розповідає, що репресії щодо кримських татар, як народу, що висловлює активну проукраїнську позицію, не припиняються з березня минулого року. Відбуваються викрадення і вбивства, обшуки і арешти, активістам забороняють в'їзд на півострів, блокується робота кримськотатарських ЗМІ та громадських організацій. Першим випадком було викрадення і вбивство 3 березня 2014 року Решата Аметова, останні випадки - арешти у лютому цього року за участь у акції протесту під Верховною Радой АРК рік тому.

Очевидна причина тиску на кримських татар - це їх політична позиція, і це, безперечно, є порушенням міжнародного права. Так вважає Михайло Тарахкало, директор Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. На його думку, переслідування активістів за події 26 лютого 2014 року - це порушення базового принципу кримінального права, який полягає у тому, що "закон зворотньої сили не має". За це серйозне порушення Росії рано чи пізно доведеться відповідати, зазначає експерт. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: УГСПЛ Кримська польова місія з прав людини репресії
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини