Репресії в деталях: Як переслідують активістів у Криму

Дата: 16 Січня 2017 Автор: Ірина Сєдова
A+ A- Підписатися

Штрафи, звинувачення без доказів, показові суди, нелюдські умови в СІЗО – у Криму це лише невелика частина плати за вираження своєї громадянської позиції. Кримські адвокати і правозахисники розповіли про справжню ціну “інакомислення”, і про те, чи є “світло в кінці тунелю”.

“ЗВИНУВАЧЕННЯ МОЇХ ПІДЗАХИСНИХ – БЕЗ ДОКАЗІВ”

Еміль Курбедінов

Адвокат Еміль Курбедінов:

“У справі “Хізб ут-Тахрір” сама суть звинувачення викликає серйозні запитання в захисту. Організацію, за участь у якій зараз судять кримчан, Росія визнала терористичною ще у 2003 році. Однак це рішення суду викликає масу запитань.

Від початку ведеться робота зі збору матеріалу для оскарження цього рішення. Ми маємо намір ставити під сумнів усе, що відбувалося на цьому засіданні у 2003 році, усі висновки і той результат, який був прийнятий Верховною судом у цей день. Це рішення буде оскаржуватися, однозначно. І тут є певні перспективи, і в цьому ми розраховуємо на міжнародну підтримку. У рішенні про заборону організації – всього один абзац. Ми говоримо, якщо ви називаєте людину терористом, будь ласка, доведіть це, щоб це було переконливо. Ми два роки спостерігаємо, як ведуться розслідування в цій частині. Вони абсолютно абсурдні і політизовані.

Ще одна обурлива обставина цієї справи – нове кримінальне обвинувачення, яке вже підготували і днями збираються вручити кримчанам.

Ця інформація офіційна. Вона надійшла від слідчого ФСБ РФ Сергія Махнєва. У телефонному режимі він повідомив, що у вівторок Вадиму Сіруку пред’являть звинувачення за ст. 278 КК РФ “Насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади”. Також мої колеги повідомили, що їхнім підзахисним із “ялтинської четвірки” будуть висувати такі самі звинувачення.

ДОВІДКА. “Ялтинська четвірка” – це кримські мусульмани, яких заарештували 11 лютого 2016 року в Криму за участь в організації “Хізб ут-Тахрір”. Разом із Вадимом Сіруком у той день заарештували Енвера Бекірова, Еміра-Усеіна Куку і Мусліма Алієва. Відтоді кримчани постійно знаходяться в СІЗО Сімферополя.

Усі звинувачення проти моїх підзахисних надумані.

Є версія, що вони застосовують цю статтю “Про насильницьке повалення влади”, щоб затягнути розслідування. Тому що вони вже більше року не можуть закінчити слідство у справі “Хізб ут-Тахрір”. Нове звинувачення дасть змогу затягнути кримінальне переслідування ще на рік.

Слідство триває вже багато місяців, і люди, вина яких не доведена, живуть у нелюдських умовах.

Їм не надають можливості побачення з родичами. У СІЗО перевищено ліміт ув’язнених. Їх удвічі більше. Люди сплять по черзі на ліжках. Якщо в камері 10 ліжок, то там розміщено 20 чоловік. Ув’язнені можуть їсти тільки те, що приносять їм рідні та близькі. Їжа СІЗО жахлива, її неможливо їсти. Хлопці кажуть, коли приносять суп, там плаває шкіра з шерстю. Якщо це каша, то вона на такому маслі, що через тиждень у тебе шлунок просто “встане”. Хліб – напівсирий.

І, звичайно ж, це блохи і клопи. У Еміра-Усеіна від них сильна короста. Коли він знаходився в психіатричній лікарні, його тримали в окремому приміщенні через це. Мабуть, ці паразити мутували і тепер їх неможливо вивести ніякими способами.

Усім фігурантам у жахливій формі надається медична допомога. Медикаментів немає. І безпосередньо медична частина говорить: “Нам не надсилають ті медикаменти з Москви, які повинні”. У них є “Валідол” і “Панадол”. І від усіх хвороб або “Валідол”, або “Панадол”.

А візьмемо Арсена Джеппарова, якому зробили операцію самі “в’язні”. Поки вони самі не вирізали йому фурункул, його не починали лікувати. Його привезли до лікарні, коли він уже зовсім поганий був. Його прооперували і під наркозом назад “кинули” у камеру. Йому в лікарні навіть не дали отямитися. Він від наркозу відходив у камері.

Усі подібні факти документуються захисниками кримчан. І після винесення вироку позови про такі порушення будуть передані до Європейського суду з прав людини”.

ЛІЛЯ ГЕМЕДЖІ: “ОШТРАФУВАТИ – НА РАЗ-ДВА”

Ліля Гемеджі

Кримська правозахисниця Ліля Гемеджі:

“У Криму з’явилися громадські активісти, які відвідують місця обшуків, проводять моніторинг судових засідань і висвітлюють це в ЗМІ. Ця група людей теж піддається переслідуванню з боку силовиків.

Мінімум 5 людей переслідують за так званий несанкціонований мітинг біля кафе “Салачик” у Бахчисараї, що відбувся 12 травня 2016 року.

Ці люди прийшли туди, коли в кафе проводили обшук. Відтак тих небайдужих людей, які прийшли на місце обшуку, щоб висвітлити ситуацію, теж починають переслідувати. Їх фотографують, збирають досьє і потім “відпрацьовують”. Відбувається залякування всіх, хто намагається протистояти правопорушенням у Криму.

Парадоксом є те, що за участь у несанкціонованому мітингу оштрафували і директора кафе, у якому проводили того дня обшук. Хоча директор просто перебував на своєму робочому місці.

У цій справі знайдено велику кількість порушень.

Терміни щодо складання протоколів порушуються, у суді відхиляються всі можливі клопотання захисту. Судді не дозволяють вести відеозйомку судового засідання, не дають можливості допитувати на суді свідків. Суддя дає три секунди на те, щоб людина визнала свою провину. Люди змушені були заплатити великі штрафи від 10 до 20 тисяч рублів. При цьому судді не враховують, що це зібрання громадян не створювало перешкод, не порушувало руху пішоходів або транспорту. Це зібрання було мирним, воно було стихійним. Цей мітинг був реакцією суспільства на обшук у кафе, і повідомити про нього заздалегідь було просто неможливо. В основу справи лягло те, що один з активістів 12 травня повідомив у мікрофон мечеті, що в місті проводяться обшуки. При цьому він назвав чотири приватні адреси, за якими проводили ці обшуки. Адреси кафе серед них не було. Проте цей факт став підставою для переслідування активістів.

У подібних діях щодо кримчан можуть бути серйозні наслідки.

Два адміністративні правопорушення дають можливість переслідувати людину в кримінальному порядку. А це значить, що в Криму з’являться активісти, які можуть повторити долю Ельдара Дадіна”.

ЛЕНУРА ЕНГУЛАТОВА: “ЗІБРАЛИСЯ З ДРУЗЯМИ? СУД ЗА ЕКСТРЕМІЗМ!”

Ленура Енгулатова

Кримська правозахисниця Ленура Енгулатова:

“Рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу за законами РФ набуло чинності 29 вересня 2016 року. Однак 22 вересня 2016 року 11 кримчан притягнули до адміністративної відповідальності за участь у зборах Меджлісу. Протоколи про адміністративні правопорушення склали за ст. 20.28 КоАП РФ. Так зустріч друзів 22 вересня у Ільмі Умерова в Бахчисараї була сприйнята силовиками як незаконна діяльність Меджлісу.

За законом заборонена організація не може проводити масові акції. Але збори друзів удома не можна сприймати як масову акцію. Грубі порушення процесуального порядку були допущені і під час складання протоколів. Наприклад, одній із активісток не пояснили її прав і обов’язків, хоча цю процедуру необхідно пройти, інакше протокол є недійсним. Однак суд не взяв це до уваги і не скасував жодного протоколу. Тому, за всіма цими протоколами будуть подавати позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)”.

АНАСТАСІЯ МАРТИНОВСЬКА: “МИ МАЄМО ВЕЛИКІ ПЕРСПЕКТИВИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ”

Анастасія Мартиновська

Юристка Української Гельсінської Спілки з прав людини (УГСПЛ):

“Хочу почати зі справи “севастопольської четвірки”, обвинуваченої в участі в “Хізб ут-Тахрір”. Організація не заборонена на території України, а Крим залишається територією України. Більше того, ця організація визнана терористичною тільки в одній країні, яка є частиною Європи. Це в Російській Федерації. Усі люди, які проходять у справі, не визнають своєї участі в цій організації. У справі “Хізб ут-Тахрір” вбачається порушення права на справедливий суд, права на захист. Тому що починав усі ці справи вести Еміль Курбедінов, але місцева “влада”, усупереч навіть тим законам, які діють на території РФ, відсторонила його. Обвинувачені були змушені в дуже швидкому темпі шукати нових захисників. Адвокатам тепер доводиться всю справу вивчати заново, а це сильно вплинуло на рівень захисту.

Процедура обрання запобіжного заходу й утримання під вартою фігурантів цієї справи виглядають дуже сумнівними. У цьому випадку йдеться про порушення права на свободу цих людей.

Що стосується свободи зборів і об’єднань. Тут Російська Федерація вже налагодила систему переслідування таких активістів шляхом притягнення їх до адміністративної відповідальності.

За два роки механізми переслідування кримчан стають усе більш жорсткими. І нехай це звучить цинічно, але така ситуація дає змогу активніше захищати активістів у міжнародних інстанціях. У 2014 році було впроваджено перелік місць, де можна проводити публічні заходи.

Однак у 2016 році цей список скоротили вдвічі. У минулому році перед проведенням колективних молитов дуа організаторам надходили повідомлення про неприпустимість проведення масових заходи без дозволу влади. Крім того, в РФ діє абсолютна заборона на стихійні акції протесту. Це саме по собі порушення міжнародних норм. Але, навіть якщо люди звертаються за дозволом на проведення мирного зібрання, значну їх кількість забороняють без будь-яких аргументів. Усі ці порушення є свавіллям і абсолютно не відповідають міжнародним стандартам.

Українська Гельсінська спілка з прав людини здійснює активну роботу щодо передачі справ про порушення прав кримчан у міжнародні інстанції.

Ми підтримуємо кримських активістів з 2014 року. І у нас вже є 11 справ, які подані до Європейського суду з прав людини. Ці справи вже пройшли перший фільтр, їм присвоєні номери. Найближчим часом ми розраховуємо на розгляд цих справ по суті”.

Підготувала Ірина Сєдова, для Центру інформації з прав людини

Матеріал підготовлений у співпраці з Institute for Peace and War Reporting

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter