Російські правозахисники у Женеві розкажуть ООН про расову дискримінацію в Криму
На 93-й сесії Комітету з ліквідації расової дискримінації ООН у Женеві буде представлена альтернативна доповідь від Російської Федерації, яка включатиме свідчення про дискримінацію українців і татар в анексованому Криму.
Як повідомили Центру інформації про права людини в організації КримСОС, 3-4 серпня у Женеві відбудеться розгляд офіційної та альтернативної доповіді РФ, щодо реалізацію прав етнічних меншин, які проживають у анексованому РФ Криму, зокрема українців та кримських татар.
Згідно з повідомленням, сесія Комітету розпочала роботу 31 липня. Комітет розгляне доповіді РФ, Таджикистану, Канади та інших країн. У Комітеті хочуть дізнатися, як український конфлікт впливає на реалізацію прав етнічних меншин, які проживають у анексованому РФ Криму, зокрема, українців та кримських татар.
Водночас офіційна доповідь Росії замовчує порушення прав людини у РФ та на анексованих територіях. Навіть більше: російська сторона намагалась вплинути на Комітет та не допустити розгляду альтернативної доповіді, яку підготували АДЦ “Меморіал”, КримСОС та центр “Сова” спільно з Міжнародною Федерацією з прав людини (FIDH).
Альтернативний звіт – “Расизм, дискримінація та боротьба з “екстремізмом” у сучасній Росії та на підконтрольних їй територіях. Про дотримання Російською Федерацією Конвенції ООН та ліквідацію всіх форм расової дискримінації” – звертає увагу на кричущі проблеми расизму в РФ та на анексованих нею територіях.
У звіті проаналізована нова форма дискримінації в РФ – переслідування етнічних українців та представників кримськотатарського народу, викликані, в першу чергу, збройною інтервенцією і анексією Криму в 2014 році.
Представники цих етносів стикаються з серйозними порушеннями прав людини – насильницькими зникненнями, тортурами, незаконним позбавленням волі – за етнічною ознакою, і обмеженнями в сфері використання і вивчення рідної мови, релігійних і культурних практик.
Расова дискримінація кримських татар виражається в системному порушенні громадянських і політичних прав, забороні і обмеження функціонування національних інститутів, дискримінації у сфері працевлаштування та освіти, обмеженні на використання кримськотатарської мови і свободи віросповідання.
Так, 29 вересня 2016 року Верховний суд РФ заборонив Меджліс кримськотатарського народу, визнавши його екстремістською організацією. Під заборону потрапили також 23 регіональних меджліса, які працювали в Криму як органи місцевого самоврядування, а також Курултай – національний з’їзд кримськотатарського народу, до складу якого кожні 5 років обираються 250 депутатів. Інший національний інститут – Духовне управління мусульман Криму – став повністю підконтрольним де-факто владі.
З червня 2014 року до кінця 2016 року жертвами насильницьких зникнень 18 осіб, з яких 16 є кримськими татарами. У 10 з 16 випадків є факти, що вказують на причетність державних акторів РФ, в усіх справах не проводиться ефективне розслідування. За три роки анексії з 66 фігурантів політично мотивованих кримінальних справ в Криму 36 є кримськими татарами.
За три роки анексії окупаційна влада провела щонайменше 90 обшуків кримських татар, щонайменше 500 осіб було затримано в рамках адміністративних проваджень або для допитів.
