Розділені мешканці Донбасу переважно зберегли стосунки з родичами на окупованій території – дослідження

Опитані в рамках дослідження Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва жителі Донбасу розповіли, що намагаються зберегти стосунки з родичами на окупованих територіях.

Про стало відомо з результатів дослідження "Чим живуть мешканці окупованих територій Донбасу?".

Опитування 8 фокус-груп соціологи провели в містах Донецької (Миколаївка, Мирноград, Покровськ, Слов’янськ) та Луганської (Рубіжне, Сватове, Сєвєродонецьк, Старобільськ) областей в період 17–25 лютого 2018 року.

Опитані заявили, що з родичами і частиною близьких знайомих, що мають інші погляди, намагаються радше уникати обговорення спірних політичних питань чи дискутують з ними виключно за умови взаємної стриманості або наявності бодай часткового збігу поглядів чи оцінок ситуації.

"Водночас респонденти значно легше за наявності розбіжностей у поглядах припиняли контакти з більш віддаленими для себе за спорідненістю людьми (знайомі, колеги, колишні однокурсники, одногрупники тощо). В окремих випадках згасання з часом гостроти суперечностей сприяло відновленню колись розірваних внаслідок конфлікту відносин та вивело не перший план побутові чи родинні питання в міжособистісній комунікації цих людей", – йдеться в результатах дослідження.

Про зміни в житті дослідникам також розповіли й жителі окупованих територій Донбасу.

"За їхніми оцінками, в цей період покращилось передовсім становище представників військових та силових структур, "міністерств" самопроголошених "республік"; місцевих рейдерів, що захопили чужий бізнес на непідконтрольній території Донбасу; пенсіонерів, які отримують українські пенсії водночас із місцевими виплатами. Натомість погіршилася ситуація для некваліфікованих працівників; співробітників бюджетних установ; бізнесу, що не пристосувався до нових умов та зазнає більшого тиску з боку перевіряючих "органів". Найгірше оцінюють становище пенсіонерів, які за станом здоров’я (чи з інших причин) не можуть виїздити до України по пенсію і виживають лише на місцеву грошову допомогу; ті, хто втратив роботу, а також ті, хто проживають близько від лінії розмежування", – зауважують у досліджені.

Незмінним вважають матеріальне становище в ОРДЛО висококваліфікованих та затребуваних на міжнародному ринку кадрів, зокрема стоматологів та спеціалістів сектору IT.

Також соціологи виділили 4 основні тенденції сприйняття конфлікту.

"За свідченнями респондентів фокус-груп, хтось із мешканців ОРДЛО тепер ще більш категорично не бажає повернення окупованих територій Донбасу до складу України, хтось, навпаки, очікує на повноцінну реінтеграцію в Україну, тоді як є й такий сегмент населення в регіоні, який вже згоден на реінтеграцію територій ОРДЛО, але лише за умови зміни влади в Україні. Нарешті, останню магістральну тенденцію в громадській думці формують ті мешканці ОРДЛО, хто втомився від конфлікту і згоден на будь-яку владу, що забезпечить мир", – розповіли дослідники.

Основні страхи жителів ОРДЛО пов’язані з продовженням військових дій на Донбасі та неможливістю повернутися до стабільного мирного життя.

"Зі слів респондентів, їхні знайомі та родичі з тимчасово неконтрольованих територій Донбасу відзначають цілий комплекс супутніх соціальних проблем: від життєзабезпечення та руйнувань до проблем забезпечення телефонного зв’язку, можливостей отримання українських документів і працевлаштування. Водночас значна частина мешканців ОРДЛО живуть в атмосфері численних занепокоєнь та страхів: страх за своє життя і життя близьких, можливість наступу української армії та супутніх руйнувань, страх бути затриманим з боку СБУ, страх цензури та репресій з боку окупаційних органів "держбезпеки", побоювання перекриття пунктів перетину лінії розмежування на Донбасі", – зазначають у дослідженні.

Зі слів респондентів фокус-груп, мешканцям ОРДЛО, незалежно від політичних уподобань та поглядів, подобаються мирне життя і налагоджений побут, дешевші та більш якісні продукти, наявність широкого асортименту медикаментів в аптеках, кращі можливості для працевлаштування в Україні. Натомість не подобаються їм в Україні тривала і некомфортна процедура перетину КПВВ, черги біля пенсійного фонду і бюрократична тяганина, високі тарифи на комунальні послуги, дорога медицина, погані дороги, українізація і політика декомунізації, а також відсутність порядку і стабільності.

Основними джерелами інформації для мешканців ОРДЛО виступають передовсім російські чи місцеві телеканали. Українське телебачення практично недоступне для мешканців непідконтрольних територій, за винятком тих, хто має супутникові тарілки або шукає альтернативну інформацію в інтернеті.  

"Досить поширеною серед мешканців ОРДЛО є думка про те, що українські телеканали подають неправдиву інформацію, звідки часто випливає недовіра або негативне ставлення до українських медіа. Серед мешканців ОРДЛО переважає запит на новинний контент", – підкреслюють дослідники.

При цьому мешканці Донецької та Луганської областей використовують достатньо широкий спектр інструментів та каналів комунікації зі своїми знайомими та родичами, що проживають на території ОРДЛО: спілкування телефоном, через інтернет, соціальні мережі та спеціалізовані мобільні додатки, а також особисте спілкування під час зустрічей на підконтрольній території Донбасу або поїздок на окуповані території.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Донбас мирні мешканці
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини