Секретар РНБО Турчинов вступає в боротьбу за рівноправність ЛГБТ

Святослав Шеремет

Звісно, куди ж подітися такому важковаговикові української політики, як секретар Ради нацбезпеки і оборони пан Олександр Турчинов, коли його зусібіч обклали різноплановими вимогами з приводу ЛГБТ та ґендерної політики? Лишилося тільки одне: відкласти дипломатичну риторику і висловитися з усією відвертістю.

Нарешті це сталося, і Олександр Турчинов озвучив свою недвозначну позицію, що "Конституція і законодавство надає рівні права для всіх громадян нашої країни, незалежно від їхньої статі… чи особливостей приватного життя". Не можу втриматися від радощів, читаючи зізнання Турчинова: "Я не маю права судити тих, хто відносить себе до ЛГБТ-спільноти. <…> Ніхто не може втручатися в приватне життя людей або обмежувати гарантовані їм Конституцією права".

Здається, на цьому можна було би поставити крапку і записати високопосадовця в громадянський актив борців за соціальну справедливість. Але ж ні… Допис секретаря РНБО має воістину програмний характер, бо окреслює подальші кроки із забезпечення громадянської рівноправності для ЛГБТ з кришталевою чіткістю – так, ніби пан Турчинов особисто доклав зусиль до розроблення Джок’якартських принципів застосування міжнародно-правових норм із прав людини щодо сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності.

Секретар РНБО недарма зізнається, що ЗМІ в одну мить "можуть зробити з тебе ретрограда і гальмо", але все ж таки наважується сміливо іти шляхом істини, стверджуючи, що закони не повинні надавати "особливого статусу жодній соціальній групі і жодних переваг для будь-якої ідеології", а державні інституції не повинні використовуватися для цих цілей.

Хто є носієм сімейних цінностей нині в Україні? Може, Всеукраїнська рада церков, яка сформована за гомосоціальним принципом? Адже до її складу входять лише цисґендерні чоловіки, значна частина яких ніколи не була одружена, не має, не матиме та не прагне мати власних дітей. Тому слушно зазначає Турчинов: "Якщо говорити про національну безпеку, то одна з реальних загроз для нашої країни – катастрофічне скорочення населення" – і вказує, що "мільйони українців" є прихильниками і захисниками сімейних цінностей.

Від себе додам те, про що умовчав пан секретар РНБО: від 100 до 200 тисяч українців та українок з числа ЛГБТ перебувають у сімейних (партнерських) стосунках, а близько п'яти тисяч представників ЛГБТ попри всі перепони вже зареєстрували шлюб з коханою людиною тієї самої документальної статі, хоча й не в Україні.

Звичайно, коли такий колосальний пласт суспільних відносин, як партнерсько-шлюбні, залишається геть неврегульованим у національному законодавстві, то відповідні завдання, як говорить Турчинов, "стають частиною програмних засад багатьох політичних партій і громадських організацій".

Аплодую стоячи секретареві РНБО, який з властивою йому політичною безапеляційністю визнає, що "залишається ще внести деякі поправки до законодавства стосовно укладення шлюбів та усиновлення дітей". З приводу шлюбів – я особисто не впевнений, що це на часі. Проте зараз достатньо вчинити два логічні кроки. По-перше, треба визнати в Україні всі шлюби, укладені українками та українцями в інших юрисдикціях, включаючи шлюби з людьми тієї ж статі. А то виходить так, що в Німеччині наш хлопець із українським паспортом – добропорядний сім’янин, пов’язаний узами Гіменея з коханою людиною, а в Україні наше законодавство вважає його неодруженим і таким чином дозволяє, за його бажання, побратися з жінкою. Навіщо нам оця легалізована двошлюбність?..

Ну а по-друге, наша країна має нарешті глянути правді в очі та легалізувати всі наші так звані "громадянські шлюби". Бо ж коли ми вживаємо красивий правовий вираз "реєстроване цивільне партнерство", то насправді маємо на увазі те, що в народі іменують громадянським шлюбом. Адже станом на сьогодні декілька мільйонів мешканок і мешканців України перебувають у різностатевому цивільному партнерстві, а декілька сотень тисяч – в одностатевому. До речі, сутнісна різниця між цими двома формами партнерства дорівнює нулю. Тому цілком солідарний з Турчиновим, який пояснює, що "як тільки люди втратять свою сутність… втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець". Саме тому природне прагнення людей з числа ЛГБТ до взаємної любові, реалізації материнських і батьківських прагнень заслуговує на дружнє розуміння з боку решти суспільства та зустрічні кроки з боку державних інституцій. Недарма план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року передбачає врегулювання взаємовідносин у сімейній сфері з урахуванням природних потреб наших співгромадян і співгромадянок із числа ЛГБТ.

Не можна не погодитися із влучними спостереженнями секретаря РНБО, що нині суспільству пропонується боротьба за права "емансипованих жінок, гомосексуал…ів, лесбійок, трансґендерів тощо". Турчинов із особливим емоційним відчуттям підкреслює, що "багато наших чиновників… люблять додати до своїх виступів тези про ґендерну рівність або ґендерну ідентичність" і залюбки можуть "ще якусь постанову прийняти "про антидискримінаційні заходи"…

Я додаю ще більше промовистих фактів. Так, термін "сексуальна орієнтація" запроваджений до вітчизняної нормативно-правової бази у 2005 році, тобто вже 13 років тому, а численні антидискримінаційні норми законодавства вже передбачають заборону утискати мене і вас через нашу сексуальну орієнтацію чи ґендерну ідентичність.

Цікаво, що ж послугувало "подразником" для розлогого висловлення Турчиновим своєї позиції щодо ЛГБТ? Як зазначає сам пан Олександр, він прагнув у такий спосіб "публічно підтримати позицію депутатів Івано-Франківської обласної ради, що виступили на захист сімейних цінностей".

Отже, підбиймо підсумки. Саме сімейні цінності, саме громадянська рівноправність без надання будь-якому будь-яких привілеїв, зокрема ЛГБТ, є в Україні тими "соціально чутливими точками", гуртуючись довкола яких всі ми можемо спільно рухатися вперед на засадах порозуміння й взаємоповаги та робити наше співжиття на Батьківщині комфортнішим.

Святослав Шеремет, координатор з політики і законодавства Національного ЧСЧ-консорціуму #MSM_PRO

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: дискримінація Олександр Турчинов Всеукраїнська Рада Церков Нацстратегія з прав людини Катерина Левченко ЛГБТ
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини