З хостелу до армії. Чи законно це і що робити у випадку порушень прав призовників?

В Україні триває весняний призов громадян на строкову військову службу. З 2 квітня і до кінця травня в державі планують призвати до армії понад 15 тисяч осіб.

Останнім часом у медіа почастішали повідомлення про те, що в Києві правоохоронці разом з працівниками військкоматів проводять рейди з виявлення ухильників та примусово доставляють їх для проходження медичного обстеження. Понад 20 чоловіків тільки протягом останнього місяця потерпали від таких дій з боку правоохоронців та робітників військкоматів.

Як саме проходять такі рейди і чи законні вони, розбирались з експертами.

З ХОСТЕЛУ ДО ВІЙСЬККОМАТУ

24 квітня в одному з київських хостелів, назва якого невідома, правоохоронці провели рейд. За результатами "перевірки" до військкоматів столиці доправили майже 15 осіб, яких змусили пройти медичне обстеження на придатність до військової служби. Серед затриманих був 20-річний переселенець з Перевальська Максим Довженко, який нещодавно переїхав до Києва, не встиг оформити довідку переселенця та стати на облік.

Про ситуацію навколо примусового відправлення до військкомату тоді написав на своїй сторінці у Facebook голова правління Луганського обласного правозахисного центру "Альтернатива" Валерій Новіков.

"Документи не віддають, на дзвінки батьків заступник воєнкома – начальник відділення комплектування В'ялов Євген Леонідович відповідає, що завтра хлопець поїде служити в Миколаївську область у морську піхоту. Коли йому вказують, що такі дії незаконні, заступник воєнкома відповідає: "Ну, він же громадянин України. Ви що, хочете, щоб він служив в армії "ЛНР"?" – розповів тоді правозахисник.

Під час обстеження хлопець виявив у своїй особистій справі документи, які йому не належали, і сказав, що ніяких повісток або повідомлень від військкомату не отримував.

Майже через три тижні, 8 травня, у столичному хостелі "Гавана" правоохоронці провели подібний рейд.

О 7-ій ранку люди в цивільному зайшли до будівлі та почали перевіряти документи всіх чоловіків, які знаходились там. Разом з невідомими був представник МВС. За результатами "перевірки" до Голосіївського районного військового комісаріату відправили 8 хлопців. Там їх змусили проходити медичне обстеження на придатність до військової служби.

ВІЙСЬККОМАТ ТА ОМБУДСМАН ПРОБЛЕМИ НЕ БАЧАТЬ

10 травня на ситуацію навколо рейдів відреагували у Київському міському військовому комісаріаті.

"В діях представників військових комісаріатів порушень вимог чинного законодавства України щодо проведення призову громадян на строкову військову службу – не вбачається", – зазначено в повідомленні на офіційній сторінці у Facebook.

Йдеться про те, що хлопці "в добровільному порядку були направлені на військово-лікарську комісію для визначення придатності до проходження строкової військової служби".

Не побачила проблеми у подібних рейдах і Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Наступного дня після першого рейду прес-служба Омбудсмана повідомила, що Максим Довженко знаходиться у військкоматі на "законних підставах".

"Стосовно громадянина Д. з’ясовано, що він більше ніж два місяці перебуває в Києві, але на військовий облік не став. Проте після виявлення правопорушення з його боку громадянин Д. за власною заявою був поставлений на облік, пройшов медичне обстеження та визнаний придатним до військової служби. В особистій бесіді призовник зазначив, що усвідомлює свій конституцій обов’язок проходити військову службу в Збройних силах України", – зазначили в офісі Уповноваженої 24 квітня.

ЩО КАЖЕ ЗАКОН?

Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” та Постанова Кабміну № 921 “Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних” дозволяють військовим співпрацювати з поліцією у питаннях належного вручення повісток, але для цього існує певна процедура. Відповідно до неї вручення має відбутись за місцем проживання людини, за яким людина приписана до військового комісаріату.

"Повістка вручається особисто під підпис. Якщо ж призовника з якихось причин не можна знайти вдома, військовий комісаріат може передати поліції його дані. Вже тоді правоохоронці можуть використати повноваження з доставлення до військкомату для проходження медичної комісії", – зазначає у коментарі Центру інформації про права людини юрист та експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

За його словами, у цьому випадку мова йде про адміністративну відповідальність за статтею 210 КУпАП, яка передбачає лише невеликий штраф.

В Україні також існує кримінальна відповідальність за ухилення від призову, але для притягнення людини до відповідальності за цією статтею треба спочатку визначити придатність особи до військової служби, тобто пройти медкомісію, а вже потім відкривати кримінальне провадження.

РЕЙДИ У ХОСТЕЛАХ – НЕПОВАГА ДО ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ

За словами Крапивіна, ніяких рейдів у хостелі проводити без згоди мешканців, а також власника неможливо.

"На це тимчасове житло повністю розповсюджується гарантія поваги до приватного життя, а тому Конституція гарантує його недоторканність, за виключенням випадків, коли необхідно врятувати людину від посягання на життя або під час переслідування особи, яка вчинила злочин. В усіх інших випадках відкривати двері ніхто нікому не зобов’язаний", – пояснює юрист.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ РЕЙДУ?

Пам’ятайте, що поліція має право перевірити документи, а представники військового комісаріату вручити повістку під підпис. При цьому в повістці має бути чітко вказана адреса військового комісаріату та час, у який необхідно з’явитись. "Заднім числом" або повістки з пустими полями, зауважує експерт, ніхто підписувати не зобов’язаний.

"На цьому етапі у особи є можливість добровільно з’явитись для проходження медичної комісії. Але може бути застосована процедура “доставлення” до відділення поліції для з’ясування особи, яка є в КУпАП. Схоже на затримання. Тут все на розсуд поліцейського", – розповідає Крапивін.

За його словами, у цій процедурі є законодавчі прогалини, адже за нею люди не цілком законно опиняються у військкоматах.

"На практиці особа "добровільно-примусово" прибуває у військовий комісаріат за своїм місцем проживання", – зазначив Крапивін.

Якщо вас намагаються забрати силоміць, то наполягайте на тому, що ви добровільно з’явитесь у військовий комісаріат і необхідності доставлення немає. Якщо поліцейський не надає вам такої можливості, тоді можна говорити про примус.

"У будь-якому випадку добре мати власного адвоката, який може роз’яснити це юридичною мовою. Необхідно максимально публічно висвітлити цю ситуацію, привернути увагу інших осіб. Ні поліція, ні військові не мають бажання відповідати на питання громадськості та вмотивовувати свої дії, якщо вони незаконні. І зрозуміло, що ніякого фізичного опору чи агресії не має бути. Ви маєте наполягати на своєму праві на особисту недоторканність та підкреслювати, що ви законослухняний громадянин, який з’явиться у визначений повісткою час", – радить Крапивін.

ЧИ МОЖУТЬ ВРУЧИТИ ПОВІСТКУ НА КОРДОНІ?

За словами Євгена Крапивіна, теоретично повістку можуть вручити й на кордоні з Україною. Проте експерт зазначає, що кожна повістка іменна, а тому з її врученням можуть бути проблеми.

"Навряд чи вона лежить на кордоні у пункті перетину, а видає її військовий комісаріат за місцем проживання", – наголошує він.

ЩО ЗАРАЗ ІЗ ТИМИ, КОГО СИЛОМІЦЬ ЗАБРАЛИ ДО ВІЙСЬККОМАТІВ?

За словами голови правління Луганського обласного правозахисного центру "Альтернатива" Валерія Новікова, який повідомив про перший випадок рейду в хостелі, затриманий тоді Максим Довженко буде служити в армії.

"У сім'ї Максима не так багато коштів, щоб затівати судовий процес. Вони змирилися. Безкоштовного адвоката знайти не вдалося", – розказав він у коментарі Центру інформації про права людини.

Говорячи про повідомлення на сайті Омбудсмана, Новіков зауважив, що людям, які знають, як відбувалося затримання, важко повірити у законність цих методів.

"Затримання молодих людей та примусове їх доставлення до військкомату не може бути нормою в європейській державі. Такі випадки демонструють вибірковість підходів, адже ми ще не чули, щоб аналогічні рейди проводились в елітних кварталах, коли вивозять силоміць дітей заможних українців та порушуючи всі передбачені законами процедури. Звичайно, батькам хлопців, що мешкають у хостелах, важче знайти необхідні кошти на судовий захист, в них немає впливових знайомих, їм важко зібрати гроші на хабар, адже саме ці фактори впливають, в першу чергу, на вибір місця подібних рейдів. Проблема ще в тому, що цей приклад став певним посилом на окуповані території всім молодим хлопцям, які планували переїжджати на підконтрольну територію України", – зазначив правозахисник.

Щодо восьми чоловіків, яких доправили до військкоматів нещодавно, то військові повідомили, що п'ятеро з них не підлягали призову за станом здоров’я, а також "морально-діловими якостями". Інші четверо перебували в розшуку за ухилення від військової служби.

Нагадаємо, що це не перший випадок, коли чоловіків в Україні силою забирають до військкоматів. Минулого року гучним скандалом обернувся рейд правоохоронців та працівників військових комісаріатів у клубі Jugendhub.

Тоді частину відвідувачів доставили у військкомат прямо з дискотеки. При цьому правоохоронці клали на підлогу та ставили до стіни не тільки чоловіків, але й жінок, а також дуже часто ставили питання про вживання наркотиків.

Адміністрація нічного клубу на своїй сторінці у мережі Facebook повідомляла про крадіжку під час обшуку особистих речей, в тому числі грошей та техніки закладу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Україна армія призов призовник
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини