Щоб отримати адресну допомогу, переселенцям не потрібно доводити, що в них немає житла – юрист

Дата: 13 Жовтня 2015
A+ A- Підписатися

У ЗМІ почала поширюватися інформація, що переселенцям, щоб отримати адресну допомогу, потрібно доводити, що в них немає житла.

Центр інформації про права людини вирішив уточнити в юриста Благодійного Фонду “Восток СОС” Ольги Аношкіної про зміни до порядку надання компенсації, внесені Кабміном постановою від 7 жовтня.

“Прийнята 7 жовтня Постанова КМ України №810 нічого нового не внесла до Порядку призначення переселенцям щомісячної адресної допомоги. Із самого початку, у самій формі заяви щодо призначення виплати цього виду допомоги була і є так звана декларативна частина – тобто переселенець заявляє, що в нього немає житла на території поза межами тимчасово окупованої та непідконтрольної, або депозиту в розмірі, більшому за встановлений.

Раніше, до вересня 2015 року, до цієї частини також входила декларація відсутності двох транспортних засобів у заявника або членів його сім’ї, оскільки наявність двох або більшої кількості автівок була підставою для відмови у призначенні адресної допомоги. У вересні ця норма була виключена, а разом з нею, ймовірно помилково, був виключений дев’ятий абзац 5-го пункту Постанови, яка встановлювала необіхідність декларувати відсутність у переселенців житла у власності. Зараз ця помилка усунута.

Тобто переселенцю нічого “доводити” не потрібно. Якщо немає житла, про це потрібно заявити, якщо є – заявити також, але в такому разі переселенець позбавляється права на отримання адресної допомоги.

Наявність у людини житла можна перевірити за відкритими реєстрами майна, зокрема, представник управління праці та соціального захисту населення робить відповідний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це ніяк не ускладнює видачу довідки переселенця і призначення адресної допомоги з моменту, коли людина подала документи. Більше того, довідку видають, незважаючи на те, що особа має хоч 15 будинків.

Тільки якщо через три-чотири місяці в держорганах з’ясовують, що насправді в переселенця є житло, і він надав недостовірні відомості, тоді, у разі відмови добровільно повернути кошти, на нього подають до суду, припинивши виплати адресної допомоги. У суді вимагатимуть повернути надмірно сплачені кошти”, – прокоментувала Центру інформації про права людини юрист “Восток СОС” Ольга Аношкіна.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter