Щонайменше 206 осіб є жертвами сексуального насильства на окупованих територіях - дослідження

Щонайменше 206 осіб (94 чоловіки і 112 жінок) стали жертвами сексуального насильства на тимчасово окупованих територіях Донбасу, але поліція не зафіксувала жодного випадку.

Про це повідомила представниця коаліції громадських організацій "Справедливість заради миру на Донбасі" Аліна Боднар на презентації альтернативних звітів у рамках Універсального періодичного огляду, передає кореспондентка Центру інформації про права людини.

За словами Аліни Боднар, члени коаліції станом на січень 2017 року провели 280 інтерв’ю з особами, які стали жертвами порушень прав людини, пов’язаних із конфліктом, а також з експертами, що володіють відповідною інформацією.

Так, у кожному третьому інтерв'ю були виявлені різні форми сексуального насильства, яких зазнавали потерпілі. Серед них – зґвалтування, примусова проституція, примусова стерилізація, ушкодження статевих органів, примусове оголення, образи, приниження тощо.

З опитаних респондентів 59 повідомили про те, що були жертвами та/або свідками сексуального насильства під час незаконного позбавлення волі.

Щонайменше 94 жінки стали жертвами сексуального насильства в місцях позбавлення волі, створених збройними формуваннями самопроголошених республік.

"Незважаючи на те, що сексуальне насильство є звичною практикою в незаконних місцях несвободи, створених на тимчасово окупованих територіях, уповноважені органи влади України не здійснюють належне документування випадків сексуального насильства, пов’язаного зі збройними конфліктом на Донбасі. Це стосується і випадків, що можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Не проводять аналіз доступної інформації та не формують доказової бази для органів національної та міжнародної юстиції з метою недопущення порушень норм міжнародного та національного права", - коментує Аліна Боднар.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ЗВІТИ УПО за посиланням ТУТ.

За її словами, Національна поліція України в Луганській області звітувала, що під час опитування звільнених з полону чоловіків та жінок протягом 2014-2016 років випадків сексуального насильства, вчиненого представниками незаконних збройних формувань, встановлено не було й відомості за вказаними фактами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не реєструвалися.

На думку правозахисників, які готували альтернативну доповідь, статті Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти статевої свободи та недоторканості, не враховують специфіку насильства під час конфлікту та не відповідають міжнародним стандартам.

Водночас розслідуванню та притягненню до відповідальності за сексуальне насильство з боку українських військовослужбовців перешкоджає низка проблем та стереотипів. Розслідування є неефективними та зрідка призводять до покарання винних.

Так, відповідно до інформації Військової прокуратори сил АТО, протягом 2015 року розслідувалися два кримінальних провадження щодо військовослужбовців за статтею 152 (зґвалтування) ККУ.  У зв’язку зі встановленням відсутності в діях військовослужбовців складу злочину обидва кримінальні провадження було закрито.

А в 2016 року не було розпочато жодного кримінального провадження.

Універсальний періодичний огляд (УПО) – це найбільший світовий моніторинговий механізм за дотриманням прав людини, у рамках якого кожна країна-член ООН мусить звітувати перед іншими країнами і отримувати критичну оцінку свого звіту. Це нова система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. Вона спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН безпосередньо перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини.

Минулого разу Україну звітувала в 2012 році в Женеві. Тоді наша держава отримала 145 рекомендацій. З них Україна прийняла до уваги 115 рекомендацій, ще 3 рекомендації частково.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: зґвалтування насильство АТО Донбас
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини