Щороку сотні людей затримують при перетині межі між окупованими Росією Абхазією та Південною Осетією – доповідь

Дата: 10 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Спроби Росії фізично відмежувати території окупованих Абхазії та Південної Осетії / Цхінвалі від Грузії призводять до жорстких обмежень свободи пересування та інших порушень прав людини на цих територіях. 

Такі дані дослідження “За колючим дротом: наслідки бордеризації для прав людини у Грузії”, оприлюдненого організацією Amnesty International.

У звіті правозахисники чітко заявляють про те, що Росія, яка контролює ці регіони, відповідальна за дотримання міжнародно визнаних прав людини та міжнародного гуманітарного права на них. Спроби відокремити Абхазію та Південну Осетію від решти Грузії колючим дротом, огорожами та іншими бар’єрами фактично розділили громади і відрізали селян від сільськогосподарських угідь, водних джерел, релігійних святинь і навіть сімейних поховань, наголошують у звіті. 

“Цими свавільними заходами буквально придушують життя. Щороку сотні людей стикаються з безпідставними затриманнями під час спроби перетнути межу, аби лише побачити родичів, обробити свої посіви чи звернутися по медичну допомогу. Цілі громади відрізані від життєво необхідних джерел прибутку та інших важливих аспектів свого життя. Ці люди покарані винятково через те, де їм доводиться жити”, – зауважує директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії Марі Стразерс.

Російські та де-факто місцеві органи влади вважають незаконним перетин кордону, що здійснюється не на визначених пунктах і без відповідних документів, які часто важко отримати. Це призводить до того, що сотні людей безпідставно затримують щорічно, деякі з них, за повідомленнями, зазнають жорстокого поводження під час перебування під вартою.

У доповіді правозахисники наводять історії 150 людей, які стали жертвами дій Росії з відокремлення окупованих територій. 

“Щороку я збирав зі свого саду понад сотню ящиків яблук і продавав їх. Для моєї сім’ї цих грошей вистачало, аби вижити. Із 2017 року я не маю доступу до свого саду. Російські військовослужбовці встановили там знак державного кордону. Іноді я підхожу, щоб поглянути на свої яблуні хоча б крізь паркан”, – розповів дослідникам 71-річний фермер у селі Гугутянкарі біля Південно-Осетинського / Цхінвальського регіону Амірану Гугутішвілі.

Деякі люди, що говорили з правозахисниками, позбавлені навіть можливості бачитись із рідними. 

“Останній раз я бачив свою сестру п’ять років тому. Вона живе так близько – всього за чотири кілометри, – я можу побачити її село звідси, але нас розділяє колючий дріт”, – наводять слова одного з жителів села Цителубані на так званому кордоні, який відділяє Південну Осетію від Грузії.

За даними грузинської влади, які наводять у доповіді, станом на кінець 2018 року щонайменше 34 села було розділено парканами, встановленими російськими силовиками. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter