Службовцям необхідні чіткіші алгоритми у боротьбі з торгівлею людьми – експертка ОБСЄ
В Україні бракує наказів для співпраці між міністерствами з чітким алгоритмом дій для службовців у протидії торгівлі людьми.
Про це Центру інформації про права людини повідомила керівниця програми ОБСЄ “Людська безпека” Тетяна Руденко.
“Система потребує трохи деталізації дій. Ми працюємо над створенням наказів між окремими міністерствами, аби кожен державний службовець чітко розумів, що саме, в які саме терміни він має зробити. У нас дуже гарний рамковий закон з протидії торгівлі людьми, постанови, але треба дійсно привчити людей їх виконувати”, – каже вона.
За її словами, якщо жертва звертається до поліції, то зрозуміло, що правоохоронці не можуть надати медичну, психологічну допомогу постраждалій чи постраждалому. Але правоохоронці має скеровувати таку людину до інших служб як до державних, так і до громадських організацій.
“Ми намагаємось побудувати ланцюжок співпраці між громадськими організаціями та державними органами. Тому що в кінцевому результаті – це буде допомагати жертвам”, – переконана Тетяна Руденко.
Вона зауважує, навіть якщо людина не хоче, аби поліція вела розслідування – це 100% право людини, – але громадська організація чи державна служба має повідомити про факт торгівлі людьми до поліції без персональних даних. Це важливо, аби правоохоронці розуміли тенденції у сфері торгівлі людьми.
“Формати торгівлі людьми дуже різняться: торгівля органами, немовлятами, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, втручання в збройні конфлікти і т. д. Треба, щоб ми всі разом з правоохоронцями відслідковували ці останні тренди, аби ми могли попередити громадян”, – переконана представниця ОБСЄ.
За експертними оцінками, від 100 до 160 тисяч українців постраждали від злочину торгівлі людей. Громадські організації говорять про десять тисяч постраждалих за роки незалежності. З 2013 року близько 200 громадян України отримали статус постраждалого від цього злочину.
