"Справа 26 лютого": Росія не має права розслідувати події під кримським парламентом

Українські та міжнародні правозахисники переконані, що Росія має припинити кримінальне переслідування кримських татар, яких обвинувачують в організації масових безладів під стінами Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. У цей день через штовханину двоє людей загинуло, а десятки травмувались. 

У п'ятницю 24 лютого правозахисники презентували журналістам першу частину доповіді "по справі 26 лютого". У грудні 2015 року громадські організації об'єднались, аби систематизувати та реконструювати події цього дня. Міжнародну експертну групу утворили шість громадських організацій з чотирьох країн. 

Понад рік правозахисники, юристи, адвокати, представники академічної спільноти, колишні правоохоронці аналізували 14 годин відеоматеріалів та 1 200 фотографій. Вони також опитали свідків та учасників подій. При цьому вони керувалися практикою ОБСЄ, яка давно має методології дослідження масових акцій протесту.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Після революційних подій 2013–2014 років керівництво Криму публічно заявило про можливість розгляду питання cтосовно виходу Криму зі складу України. 

25 лютого 2014 року близько 400 проросійських активістів заблокували будівлю Верховної Ради АР Крим. Вони вимагали від спікера парламенту провести позачергову сесію, де б розглянули питання референдуму про незалежність півострова. Провести таке засідання вирішили наступного дня. 

Такий крок місцевої влади спровокував дві акції протесту. До проукраїнського мітингу доєднались Меджліс кримськотатарського народу, "Євромайдан-Крим" та фанати сімферопольського футбольного клубу "Таврія". До мітингу прихильників референдуму увійшли активісти партії "Русское единство", учасники "Народного ополчения Крым" та представники "казацьких" організацій.

Ініціатори обох мітингів заздалегідь попередили правоохоронців про захід. Але на охорону громадського порядку вийшов 551 міліціонер. 

Протистояння тоді супроводжувалося бійками і масовою тиснявою, в якій загинуло двоє людей. Голосування за референдум так і не відбулося через відсутність кворуму.

"Учасники мітингу 26 лютого змусили Володимира Путіна задіяти план "Б". І завдяки їм увесь світ побачив, у який брутальний спосіб цей план втілили", – пояснює учасник того мітингу, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Він переконаний, що протестувальники тоді вибили з рук російської влади аргумент, що рішення про референдум та подальші плани нібито законні.

"Пізніше російська влада стверджувала б, що Крим добровільно й у законний спосіб переходить до Росії", – каже він і згадує, як увечері 26 лютого, кримські татари пішли задоволені і впевнені, що вони "врятували Крим та Україну".

Та у ніч проти 27 лютого в парламент та Раду міністрів увірвались озброєні "зелені чоловічки" і так Росія почала анексувати півострів.

Вже після анексії півострова кримська "прокуратура" порушила дві кримінальні справи - за фактом смерті двох учасників мітингу та організації й участі у масових заворушеннях. У рамках цих справ переслідуються дев'ять кримських татар. Серед них - заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Окупаційна влада заарештувала його 29 січня 2015 року через "організацію та участь у масових безладах".

За російським Кримінальним кодексом чоловікові загрожує від 8 до 15 років ув'язнення. Іншим восьми підозрюваним - від 3 до 8 років.

ВИСНОВКИ

Правозахисники пояснюють, що Росія не може поширювати дію свого кримінального законодавства  на дії, які були до анексії півострова. Такий крок Росії говорить про так звану ретроактивну дію (зворотню силу) що суперечить одному з основних принципів кримінального судочинства – "покарання виключно на підставі закону".

Експерти пояснюють, що події 26 лютого стосуються інтересів України. У них фігурують громадяни України, а отже, в інкримінованих діях немає ознак складу злочину за законодавством Росії. 

"Ми дійшли висновку, що Росія не має юрисдикції у розслідуванні цієї справи. Формально анексія Криму Росією, хоч її ніхто і не визнає, на той час не відбулася. Жодним чином тоді не йшлося про загрозу інтересам Росії. Ще могло б бути розслідування російськими правоохоронними органами, якби там були громадяни Росії. Але на той час учасники протесту не мали російських паспортів. Тому ми можемо зробити висновок, що ідеться про політичне переслідування", – каже Сергій Остаф, експерт ОБСЄ, фахівець ресурсного центру з прав людини CReDO із Молдови.

Правозахисники переконані, що реконструкція подій 26 лютого та детальний правовий аналіз показують, що дві акції протесту перед кримським парламентом не мали ознак масових заворушень. Більш того, експерти не виявили у самих діях Ахтема Чийгоза та організаторів мітингу ознак організації масових заворушень. 

"Ми дійшли висновку, що в цілому ті події мали мирний характер. Організатори не вдавалися до закликів до насильства. Навпаки, вони постійно закликали до порядку і спокою, у той час як правоохоронні органи цього не робили", – каже експертка польського Гельсінського фонду з прав людини Ольга Саломатова.

Колишня "прокурор" Криму Наталія Поклонська неодноразово говорила, що обвинувачення має достатньо доказів проти Ахтема Чийгоза.

Правозахисники нарікають, що Головне управління МВС України в Криму не використало достатньо своїх ресурсів, аби учасники заходу безпечно провели мітинг. При заявлених 14 тисяч учасників мітинг охороняли 500 міліціонерів. Правозахисники зауважують їхню пасивну  поведінку. Міліція практично не затримувала ініціаторів бійок і провокаторів.  

"Наша особлива критика стосується тодішньої міліції, яка усунулася від наведення порядку, у той час як проросійське "Народное ополчение", маючи усі ознаки мілітаризованої структури, взяло на себе таку функцію", – заявила Ольга Саломатова.

Аналіз подій показує, що основні зіткнення між учасниками мітингу виникали, коли міліція знімала розмежувальний кордон між протестувальниками. 

"Якби міліція діяла більш конструктивно, напевне не було б жертв", - додав Сергій Остаф.

Міжнародна експертна група нагадує, що позитивні обов'язки влади не припиняються із завершенням зібрань, а зобов'язують її провести ефективне розслідування  скоєних під час заходу порушень. Тому українська прокуратура має розслідувати факти смерті, тілесних ушкоджень і встановити ступінь провини кожного з причетних до мітингу, в тому числі тодішньої міліції.

За словами Сергія Остафа, аналіз подій дає підстави твердити про політичне переслідування кримських татар.

Експерти вказують, що в кримінальній справі серед потерпілих – учасники "проросійського" мітингу, представники "Народного ополчения" і правоохоронці. Але у самій справі немає потерпілих учасників "проукраїнського" мітингу. 

Міжнародна експертна група закликає Росію припинити необґрунтоване політично вмотивоване кримінальне переслідування протестувальників. А Ахтема Чийгоза, Мустафу Дегерменджі й Алі Асанова звільнити з-під арешту. 

РЕАКЦІЯ КРИМСЬКОЇ ПРОКУРАТУРИ 

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Олег Хорсуненко запевнив, що прокуратура розслідує справу "26 лютого" і долучить до неї оприлюднені правозахисниками матеріали.

Він повідомив, що восени 2016 року СБУ та Генпрокуратура утворили міжвідомчу групу, яка розслідує події 26 лютого. За його словами, коли група почала працювати, то вона помітила розпорошеність постраждалих за різними кримінальними провадженнями. 

"У нас було, до прикладу, – сім проваджень за фактом тілесних пошкоджень громадянам за подіями 26 лютого. Потім ми побачили справи з лідерами воєнізованих бандформувань... Ми об'єднали ці всі провадження і зараз воно називається "справою 26 лютого". Тільки наше", - розповів він.  

За його словами, у цій справі прокуратура не висунула жодних підозр.

"Загалом, у рамках цього провадження немає жодної підозри, але вони в найближчому майбутньому будуть", – запевнив він. 

Прокуратура АР Крим встановила міліціонерів, які охороняли мітинг 26 лютого, і планує" оцінити їхні дії". 

"Від багатьох органів отримали інформацію про таких людей: хто вони, звільнені, чи працюють, хто з них перейшов на сторону ворога. Ми встановили, що деякі з них працюють в регіонах України. Ми працюємо над тим, щоб висунути їм скоро підозру", – каже заступник прокурора. 

Олег Хорсуненко закликав усіх свідків, учасників протесту та будь-кого, хто володіє інформацією, дати свідчення прокуратурі Автономної Республіки Крим про події 26 лютого. 

"Якщо хтось проживає зараз на півострові і відчуває, що не може офіційно дати покази, то український кримінальний кодекс дозволяє залегендувати таку людину", – додав він.

Заступник прокурора анонсував запуск он-лайн реєстру з даними про репресії в окупованому Криму. Він пообіцяв, що там можна буде відшукати інформацію за критерієм "26 лютого". 

Міжнародна експертна група планує промоніторити, як Росія забезпечує дотримання прав людини на справедливий судовий розгляд у подіях 26 лютого. Цьому правозахисники присвятять другу частину доповіді. 

До експертної групи увійшли Гельсінський фонд з прав людини (Польща), Українська Гельсінська спілка з прав людини (Україна), правозахисний центр "Меморіал" (Росія), Ресурсний центр з прав людини (CReDO) з Молдови, Регіональний центр з прав людини (Україна) та Асоціація українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Україна). 

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Прокуратура Автономної республіки Крим Росія окупація справа 26 лютого
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини