Суд не допитуватиме “грузинських снайперів” у справі Майдану – адвокатка

Святошинський районний суд Києва 19 березня відмовив у задоволенні клопотання про допит так званих "грузинський снайперів" у справі про розстріли на Євромайдані в лютому 2014 року.

Про це у Facebook повідомляє адвокат Євгенія Закревська.

За її словами, клопотання про допит через відеозв'язок з території Білорусі нібито "грузинських снайперів" подали адвокати беркутівців. 

"Раніше аналогічне клопотання щодо частини "свідків", яких я особисто вважаю поганими акторами, було задоволено, і захисту було надано можливість допитати їх з території Вірменії, де вони, як зазначено в їх заявах, перебували", – зауважила Закревська. 

Проте, як стверджує адвокатка, виявилося, що "снайпери" не перебували на території країни:

"Брехали суду ще навіть не почавши свідчити. Фальстарт, так би мовити. На момент їх звернення до суду (07.12.2017) один з них на території вказаної країни не був з 2015 року, а інший узагалі вперше її відвідав у січні 2018 року. Це і стало підставою повернення доручення суду без виконання".

В отриманні свідчень від "снайперів" з території Білорусі суд відмовив, адже не має підтверджень, що свідки перебувають саме там. 

"Тобто, ввівши суд в оману ще на попередньому етапі, грузинські снайпери втратили шанс брехати в суді по-крупному і під присягою", – констатувала Закревська. 

Як повідомляють журналісти "Української правди", про нібито "грузинських снайперів", які розстрілювали активістів на Майдані, ще у 2017 році повідомляли італійські журналісти. Згодом цю версію активно тиражували російські медіа. У свою чергу генпрокурор Юрій Луценко заперечував, що на Майдані у 2014 році могли працювати снайпери, найняті Міхеілом Саакашвілі.

Нагадаємо, що цього року в Україні відзначають п'яті роковини трагічних подій на Майдані, коли силовики почали розстрілювати активістів. Нещодавно низка міжнародних та українських правозахисних організацій закликали Україну краще розслідувати розстріли активістів на Євромайдані. У своїх заявах вони говорили про "обмежений прогрес" у розгляді справ та назвали ситуацію, коли п'ять років суди розслідують злочини, скоєні під час Революції гідності, ганьбою українського судочинства.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку "Беркуту". Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об'єднані в одну велику "справу Майдану", яка налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують убивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Очільник відомства Юрій Луценко заявив, що розслідування розстрілів на Майдані завершене, проте згодом його колеги в Генпрокуратурі спростували це. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Євромайдан розстріл снайпер
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини