Незручний суддя, незручний журналіст, незручна справа: хто кого?

Микола Мирний

Київський апеляційний адміністративний суд штучно створив умови, аби недопустити публічного розгляду резонансної справи про законність обрання Володимира Бабенка головою апеляційного суду Черкаської області на третій строк поспіль.

Через двозначність норм закону "Про забезпечення права на справедливий суд" ті судді, які двічі були головами судів, обираються на третій строк поспіль. Те ж саме сталось і в апеляційному суді Черкаської області. 

7 квітня судді обрали головою суду фігуранта трьох кримінальних справ Володимира Бабенка. Таке рішення суддів оскаржує суддя цього суду Сергій Бондаренко. Це той самий суддя, який раніше заявляв про систематичний тиск і втручання в його роботу як судді з боку Володимира Бабенка та керівниці апарату Олени Стрелецької. 

Сторона захисту надала Центру інформації про права людини електронний варіант апеляційної скарги Сергія Бондаренка, де він обґрунтовує, що обрання Володимира Бабенка третій раз поспіль головою суду є незаконним і порушує принцип рівності суддів.

На його переконання, це суперечить Конституції. Тому що закон "Про забезпечення права на справедливий суд" наділив групу суддів правом бути обраними втретє і вчетверте. А це порушує гарантовану Конституцією рівність перед законом і рівність суддів.

У своїй апеляційній заяві суддя Бондаренко також стверджує, що вів судове засідання у той час, коли його колеги обирали голову суду. Однак деякі судді заперечують, наполягаючи, що Сергій Бондаренко таки брав участь в обранні голови суду. 

Без зайвої публічності

Аби вислухати і зафіксувати аргументи сторін у цій справі, я відправився на засідання апеляційного адміністративного суду в Києві 30 вересня. 

У суді канцелярія починає працювати з 9:00. Справа судді Бондаренка мала заслуховуватися із цього ж часу, то ж подати клопотання про відео- та фотозйомку перед судовим засіданням того дня було неможливо.

Я пояснив проблему розпоряднику, і він заніс колегії суддів мою прес-карту. Після цього секретар Катерина Погоріла запросила представників апеляційного суду до судової зали, але... мене не впустила. 

Поки я зрозумів, у чому справа, так би мовити судове засідання "закінчилось" - буквально за дві хвилини.

Секретар Катерина Погоріла повідомила мене про письмове провадження справи. 

"Апелянт не з'явився, а друга сторона подала клопотання про те, щоб провадження проводити без фіксації, тобто в письмовому провадженні. Тому процесу не буде", - сказала вона.

Слід зауважити, що представники апеляційного суду Черкаської області ніяк не приховували свого роздратування у спілкуванні зі мною і навіть відмовились представлятись, зауваживши, що це є конфіденційною інформацією. 

Сторона захисту судді Бондаренка говорить про порушення права судді на участь у судовому засіданні, оскільки той чітко заявив в апеляційній заяві про бажання брати участь в судовому засіданні.

“Суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні, тобто без заслуховувань сторін. Але таке провадження можливе у випадку неявки усіх сторін відповідно до ст. 197 КАСУ. Представники ж відповідача були. Чому вони не взяли участь у засіданні? Мабуть, щоб не дати можливості позивачу взяти участь у наступному засіданні”, - заявив адвокат Роман Маселко.

Відеоконференція не для всіх

Цікаво, що разом із апеляційною скаргою Бондаренко підготував клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У своєму клопотанні він обґрунтовував це тим, що не міг приїхати на судове засідання до Києва через значні для нього фінансові витрати та велику кількість справ, які він має розглядати в апеляційному суді Черкаської області. Половина суддів цивільної колегії апеляційного суду Черкащини знаходяться у відпустці.

Однак суддя Ірина Саприкіна не задовольнила це клопотання.

"До заяви не додано ні доказів неможливості оплати поїздки в судове засідання до м. Києва, ні доказів значної кількості справ у провадженні судді Сергія Бондаренка, а також відсутні підтвердження призначення даним суддею до апеляційного розгляду справ саме на 30.09.2015 року (день судового засідання в Київському апеляційному адміністративному суді)", - йдеться в ухвалі Ірини Саприкіної від 23 вересня 2015 року.

Суд вважає, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду і що такий спосіб участі має винятковий характер.

Адвокат Роман Маселко вважає таку ухвалу суду необґрунтованою, що може свідчити про упередженість суду.

"Кодекс каже, що суд може постановити ухвалу щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Тут справді є слово "може". Але єдина вимога до клопотання - це вказати суд, в якому необхідно забезпечити проведення відеоконференції, та подати його за 7 днів до засідання. Більше вимог до цього клопотання немає. Тобто заявник взагалі не повинен обґрунтовувати, чому він хоче цю відеоконференцію", - коментує ухвалу адвокат.

За його словами, він у своїй практиці жодного разу не зустрічав, щоб суд відмовляв стороні скористатись відеоконференцією.

"Ми маємо справи по всій території України і досить часто застосовуємо цю практику. Не було жодної відмови. При цьому ми не обґрунтовуємо, чому не можемо взяти участь у засіданні, і це не є перешкодою для задоволення наших клопотань. Це значно спростило доступ до правосуддя. У цій справі суд чомусь вирішив, що такий спосіб участі має винятковий характер. Звідки він таке взяв? Немає такого в законодавстві. Вказує, що заявник повинен довести неможливість участі і надати докази. Також такого немає, що він зобов'язаний", - коментує Роман Маселко.

За його словами, суд може відмовити у відеоконференції через вагомі причини, такі, як технічні проблеми.

"Суд має сприяти сторонам бути присутніми на судовому засіданні. Однією з підстав для порушення дисциплінарного провадження проти судді є незаконна відмова в доступі до правосуддя. На моє переконання, тут Сергія Бондаренка фактично обмежили у такому доступі. Це є грубим порушенням і відмова є очевидно незаконною", - каже Роман Маселко.

"При цьому всі розуміють, що справа непроста і рішення по ній матиме наслідки для усіх судів, де є схожа ситуація (а таких чимало). Здавалося б, суд мав би бути зацікавлений у максимальній об’єктивності та всесторонності розгляду. Натомість суд зайняв позицію, яка наштовхує на думку тільки... про заангажованість суду", - підсумовує адвокат.

Роман Маселко, коментуючи справу судді Бондаренка, каже, що судді повинні тлумачити закон справедливо, а не так, як їм вигідно. 

"Це така гра на поняттях і на різних трактуваннях. Бути тричі поспіль головою суду - суперечить духу закону. Право - це не закон. Право - це більше, ніж закон. Це загальне розуміння справедливості", - вважає Роман Маселко. 

Центр інформації про права людини уважно стежитиме за розвитком цієї справи, тому що для мене порушення прав журналістів і сторін - це вже перші ознаки кривосуддя.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Київський апеляційний адміністративний суд Ірина Саприкіна Апеляційний суд Черкаської області Сергій Бондаренко Володимир Бабенко
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини