Свідок у “Справі Чийгоза” розказав, хто насправді підбурював заворушення 26 лютого

Начальник міліції громадської безпеки Криму Олександр Кузнєцов вранці 26 лютого 2014 під Верховною Радою Криму давав вказівки місцевій “самообороні”.

Про це на засіданні підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму 14 травня розповіла свідок Еміне Авамілєва, повідомляє Крим.Реалії.

“Ми контактували під час організації заходів 18 травня й інших акцій. Зідзвонювалися з робочих питань”, – пояснила Авамілєва.

За її словами, приблизно о 10 ранку 26 лютого 2014 року Кузнєцов і група інших співробітників главку спілкувалися з групою осіб у камуфляжі. При цьому Кузнєцов активно вказував руками то на одну частину площі, то на іншу. З цього Авамілєва зробила висновок, що розмова була діловою й не виключила, що правоохоронці могли ставити представникам “кримської самооборони” якісь завдання.

Після цього свідок вказала, що бачила, як ці люди в камуфляжі шикувалися ланцюжком за оточенням міліції. Через кілька годин Авамілева звернула увагу на те, що деякі з них ведуть себе не цілком адекватно, від них відчувався відчутний запах алкоголю.

Також Авамілєва зазначила, що приблизно о 12 годині на проросійському мітингу з’явилося не менш ніж п’ять-шість осіб із військовою виправкою. Під бушлатами вони приховували невідомі предмети, які були схожі на палиці. Вони відрізнялися спокоєм і розташовувалися серед мітингувальників у шаховому порядку. Це були молоді люди у віці від 30 до 40 років. У свідка склалося відчуття, що вони мовчки спостерігають за тим, що відбувається.

Нагадаємо, Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема, з партії “Русское единство”.

“Справу Чийгоза” російський суд розглядає в рамках “справи 26 лютого” після того, як суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі.

Міжнародний суд ООН 19 квітня погодився на запровадження тимчасових заходів за позовом “Україна проти Росії” для захисту прав жителів анексованого Криму. Суд постановив, що є факти непоправної шкоди, завданої правам українців.

Суд зобов’язав Росію до винесення фінального рішення припинити утиски прав кримськотатарського народу на представництво їхніх інтересів, в тому числі відновити діяльність Меджлісу, а також забезпечити наявність на анексованому півострові освіти українською мовою.