Ув’язнені на окупованих територіях хочуть до України (уточнено)

Близько тисячі засуджених на окупованих територіях Донбасу хочуть продовжити відбувати строк у в’язницях пенітенціарної системи України.

Про це на своїй сторінці у мережі Facebook написала представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

Питання переміщення засуджених осіб обговорили з керівництвом Державної пенітенціарної служби України та омбудсманом Валерією Лутковською.

За даними монітора Національного превентивного механізму (НПМ) Олександра Гатіятулліна, на непідконтрольній Україні частині Луганщини знаходяться 12 установ виконання покарань та 1 слідчий ізолятор.

За даними Ірини Геращенко, на контрольованій російськими сепаратистами частини Донеччині залишились 14 в’язниць.

“На листопад 2014 року на Донбасі відбували покарання близько 16 тисяч осіб. Зараз, за наявною в нас інформацією – близько 10 тисяч”, – написала Ірина Геращенко.

“Когось випустили, багато померли чи загинули, або були залучені до загонів бойовиків…”, – додала вона.

Як каже Ірина Геращенко, за рік конфлікту на Донбасі пенітенціарній службі вдалося перемістити більше 300 засуджених, зокрема, 178 жінок з Луганської колонії. Останні переміщення – 29 осіб – відбулися за участі омбудсмана Валерії Лутковської. З них 9 осіб були іноземцями, які потребували екстрадиції.

За наявною інформацією близько тисячі осіб хотіли б відбувати покарання в українських тюрмах та колоніях.

Народна депутатка Ірина Геращенко переконана, що дуже важливо долучити до цієї роботи Міжнародний комітет Червоного хреста.

“Аби вони, як незалежна організація, могли отримати особисте підтвердження і верифікувати списки засуджених для переміщення. Поки що на це немає згоди від бойовиків. Але працюємо задля узгодження списків і перевезення людей”, – написала Ірина Геращенко.

Також, за наявною інформацією, в тюрмах на окупованих територіях – складна гуманітарна ситуація, особливо в тих, де відбувають покарання люди з важкими діагнозами, як туберкульоз та інші. Не вистачає ліків і при цьому не допускаються міжнародні гуманітарні організації.