Топ-10 найгарячіших публікацій 2018-го за версією читачів сайту

Закінчився ще один рік, протягом якого на нашому сайті ми намагалися віддзеркалити актуальну ситуацію із правами людини, проаналізувати через їхню призму нові ініціативи влади та дати корисні поради щодо захисту базових прав і свобод.

Дякуємо, що були з нами, та представляємо десятку статей і колонок, які зібрали найбільшу кількість читачів.

10-те місце

Під 16 січня, або П’ять загроз нового законопроекту про реінтеграцію Донбасу

Цей закон є відповіддю на виклики тяжкого періоду для нашої країни, але чи можна його підтримувати безоглядно?

Експертка Центру інформації про права людини Альона Луньова у своїй колонці проаналізувала законопроект “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” напередодні його голосування у ВР. Вона звернула увагу на ті норми, які становлять потенціальні загрози правам людини.

9-те місце

Як написати конституційну скаргу та змінити закони – інструкція для громадян

У 2018 році в Україні вперше був створений інститут конституційної скарги для громадян. До цього поскаржитися до Конституційного Суду на закон чи окрему його норму могли лише група з мінімум 45 народних депутатів, Омбудсман, Верховний Суд та президент. 

Тепер таке право отримали і решта громадян України. Але щоб зробити це, потрібно чітко дотримуватися всіх умов та процедур. Як зрозуміти всі складнощі і нічого не пропустити, розповів у своїй публікації журналіст Микола Мирний, який побував на відповідному тренінгу. Вочевидь, така інструкція є затребуваною.

8-ме місце

Сім послуг, які ви не отримаєте, якщо мешкаєте не за пропискою

За різними оцінками, близько 30% громадян України живуть не за місцем реєстрації. І є щонайменше сім послуг, які вони не можуть отримати від держави там, де фактично мешкають. Наприклад, віддати дитину до першого класу чи отримати ID-картку та інші паспортні послуги.

Юристка Альона Луньова на живих прикладах пояснює, чому система реєстрації місця проживання в Україні повинна бути змінена.

7-ме місце

Суперінтендант, що працював у справі Брейвіка: "Вибивання" зізнань не працює

Читачів також неабияк зацікавила записана експерткою Центру інформації про права людини Маргаритою Тарасовою розповідь норвезького полісмена Асбйорна Раклева, який керував опитуванням терориста Андерса Брейвіка. Замість класичного допиту Раклев застосував метод так званого процесуального інтерв’ю. Він розповів, як така практика допомогла поліції отримати від Брейвіка надійні свідчення, які стали підставою для засудження терориста.

Зараз Раклев навчає практиці процесуального інтерв’ю поліцейських в усьому світі. На його переконання, опитування підозрюваного без тиску та маніпуляцій дає кращі результати, ніж допит заради отримання зізнання.

6-те місце

Поза статтю та ґендером: хто такі небінарні люди

У статті авторка Марина Верещака розповідає про людей, які не можуть чітко ідентифікувати себе з якоюсь певною статтю. Закріплені за кожною зі статей набори характеристик і манера поведінки не дозволяють їм комфортно почувати себе в суспільстві. Стаття розповідає про те, з якими проблемами ці люди стикаються в Україні та як ці питання вирішуються в інших країнах світу, зокрема Німеччині, Швеції, Аргентині та Непалі.

5-те місце

Чому мова ворожнечі потрапляє у ЗМІ і як цьому запобігти?

Будемо відверті, українські мас-медіа – як інформаційні, так і розважальні – наразі далекі від ідеалу. Часто можна почути чи прочитати образливі вислови щодо певних національностей чи груп, недолугі жарти над сексуальною орієнтацією та сексистські висловлювання.

Що вже казати про російські ЗМІ, які використовують мову ворожнечі свідомо, виробляючи потоки матеріалів про бандерівців, фашистів і хунту для створення стійкого негативного образу українців?

Голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, яка входить до складу Комісії з журналістської етики, у публікації докладно розповідає про всі види мови ворожнечі і на конкретних прикладах пояснює, яка може бути відповідальність за її використання.

4-те місце

Чому громадянська освіта в школах має відрізнятись від патріотичного виховання?

У колонці головна редакторка сайту Центру інформації про права людини Ольга Падірякова аналізує Концепцію розвитку громадянської освіти, запропоновану Міністерством освіти. Занепокоєння викликало те, що в концепції дуже багато елементів патріотичного виховання, близьких до радикальних націоналістичних ідей, які суперечать правам людини та гуманітарним цінностям.

"Зараз набагато важливіше розказати дітям та молоді про неприпустимість ксенофобії, про важливість захисту прав індивідууму, про толерантність до розмаїття. Саме зараз, коли через зовнішню агресію та переломні моменти в житті країни так важко триматися і залишатися насамперед цивілізованою людиною, поважати вибір інших", – наголошує авторка.

3-тє місце

Домашнє насильство: що робити і куди скаржитись? Покрокова інструкція

Як відомо, у лютому 2018 року ВР внесла зміни до низки законів України, аби імплементувати положення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Зміни впроваджуватимуться поступово, але тема домашнього насильства вже вийшла з тіні. Потерпілі стали сміливіше заявляти про те, що з ними відбувається. Виявилось, що проблема може стосуватися цілком щасливих зовні родин. Тож для наших читачів дуже актуальними стали поради про правильні дії у випадках домашнього насильства.

2-ге місце

З хостелу до армії. Чи законно це і що робити у випадку порушень прав призовників?

Під час призову до армії віськкомати, аби забезпечити належні показники, часто застосовують незаконні методи. Зокрема, проводять рейди і без повісток забирають хлопців прямо з хостелів, нічних клубів та навіть станцій метрополітену.

Журналіст Петро Смирнов наводить коментарі юристів і правозахисників про законність таких дій та заходи, яких має вжити людина, потрапивши в таку ситуацію.

1-ше місце

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Вочевидь, найактуальнішим матеріалом для нашої аудиторії стала стаття про протидію булінгу в школах. Але це й не дивно, адже безпека та здоров’я дітей – тема сенситивна для всіх. І хоч про булінг сьогодні часто говорять і в ЗМІ, і в парламентській залі, до повного вирішення проблеми ще далеко. Адже об’єктом цькування можна стати через будь-які причини чи ознаки. А цінності і гідність мають формуватися вже в дитинстві.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини