Три роки несвободи: Cтановище кримськотатарських медіа в Криму

Кримські татари – корінний народ півострова – фактично зразу після початку масового повернення на батьківщину з місць сталінської депортації, що припало на кінець 1980-х – середину 90-х років, почали активно розвивати свої медіа.

Незважаючи на певні бюрократичні перепони, до моменту окупації півострова Росією в березні 2014 року в Криму діяли дві суспільно-політичні кримськотатарські газети кримськотатарською мовою ("Къырым" і "Янъы дюнья"), дві газети російською мовою ("Голос Криму" і "Avdet"), національна теле- і радіоредакція на Держтелерадіокомпанії "Крим", що випускали програми кримськотатарською мовою, телеканал "ATR" і радіостанція "Meydan", що належали до приватного холдингу "Атлант-СВ", які готували програми кримськотатарською, російською та українською мовами.

Усі газети, крім "Avdet", у різній формі отримували фінансову допомогу від держави.

Окрім того, працювало одне повноцінне приватне інформаційне агентство "QHA", що випускало матеріали російською, турецькою та англійською мовами, і чимало інформаційних сайтів: "Crimeantatars.org" ("Атлант-СВ", працював кримськотатарською та російською мовами), "Qirim-Vilayeti.org" російською мовою, "Teraze.org.ua" російською мовою і "Qirimtatar.org" російською мовою.

БОРОТЬБА ЗА ПРИНЦИПИ

У перші місяці після окупації Криму, проти якої виступила абсолютна більшість кримських татар, усі ЗМІ корінного народу продовжували об'єктивно висвітлювати події, що відбувалися. Навіть кримськотатарська редакція ДТРК "Крим" (канал був захоплений росіянами 1 березня 2014 р.) аж до кінця квітня 2014 року намагалася певною мірою дотримуватися об'єктивності.

Однак із кінця квітня в ефірі редакції заборонили показувати лідера кримських татар Мустафу Джемілєва, главу Меджлісу Рефата Чубарова і членів Меджлісу кримськотатарського народу. У примусову відпустку був відправлений багаторічний директор редакції Сеітіслям Кішвеєв і головний редактор інформаційних програм Шевкет Ганієв.

Сеітіслям Кішвеєв підтвердив упровадження "жорсткої цензури". "Я не можу працювати в таких умовах, тому я змушений піти у відпустку", – зазначив він. 27 червня Кішвеєв був звільнений. Він заявив, що відновлюватися на посаді не буде. "З цією владою працювати не варто далі", – сказав Сеітіслям Кішвеєв, зазначивши, що в редакції хочуть залишити тільки лояльних до загарбників людей.

Так і сталося. Новий глава кримськотатарської редакції Сейран Мамбетов у вересні звільнив 7 співробітників, які багато років пропрацювали в ній. Із колишніх співробітників залишив у штаті лише свою дружину Сусанну Бейтуллаєву і її партнерку по ефіру Сусанну Халілову. Як зазначили співробітники, звільнення відбулося з подачі нового гендиректора телеканалу Катерини Козир. Мамбетов пояснив звільнення співробітників їхньою "професійною невідповідністю".

До кінця 2014 року тижневик "Янъы дюнья", випуск якого залежав від бюджетних грошей, також намагався дотримуватися в публікаціях певного нейтралітету, але в січні 2015 року газету піддали цензурі.

До цього ж часу перестали працювати сайти "Qirim-Vilayeti.org" і "Qirimtatar.org".

Зі ЗМІ, які отримали ліцензію Роскомнагляду і продовжили певною мірою дотримуватися нейтральності в публікаціях, залишилися газети "Qirim" і "Голос Криму (New)".

БОРОТЬБА З МЕДІАХОЛДИНГОМ "АТЛАНТ-СВ"

31 березня 2015 року припинила мовлення радіостанція "Meydan", а на наступний день телеканал "ATR". Це сталося через те, що Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) відмовила їм у реєстрації та мовленні на території Криму.

ATR


Канал "ATR" у режимі нон-стоп у прямому ефірі об'єктивно висвітлював усі етапи окупації, тому з перших днів захоплення півострова став об'єктом атаки окупаційної адміністрації, силовиків, а також бойовиків "самооборони".

У 2014 році співробітників каналу не допускали на численні заходи, редакціям холдингу відключали інтернет, мінімум тричі на знімальні групи "ATR" нападали під час здійснення професійної діяльності.

В офісі ATR завершено обшук, силовики вилучили відеоархіви. На фото – генеральний директор телеканалу Ельзара Іслямова


У 2015 році журналістів "ATR" продовжували не допускати на офіційні заходи, в його редакції до припинення мовлення був проведений обшук (26 січня 2015 року). 21 квітня в Сімферополі співробітники Слідчого комітету провели обшук в будинку оператора "ATR" Ескендера Небієва. Він сам був затриманий, а на наступний день заарештований за підозрою в причетності до масових безладів, що виникли під час мітингів проросійських сепаратистів і кримських татар 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної ради АР Крим.

19 березня 2015 року голова анексованого Криму Сергій Аксьонов відкрито заявив, що "ATR" на півострові працювати не буде, оскільки дає "надію на повернення Криму до України", а також "підбурює людей до дії".

Телеканал ATR продовжив мовлення з Києва. На фото Сафіє Абляєва – ведуча українського випуску. Липень 2015 року

17 червня "ATR" відновив мовлення з Києва. Це обурило владу республіки. Відновлення мовлення "ATR" означає, що канал "працюватиме проти Криму і проти Росії, обстоюючи інтереси західних покровителів", – заявив тогочасний "віце-прем'єр" Руслан Бальбек. Чиновник попередив, що російські силовики будуть притягати до відповідальності журналістів, які "будуть працювати на створення негативного образу російського Криму".

Після цього 12 жовтня суд засудив Ескендера Небієва до 2 років і 6 місяців позбавлення волі (умовно).

2 листопада близько 6 ранку в будинках екс-директора "ATR" Ельзари Іслямової, колишнього заступника директора Лілії Буджурової, Ленари Іслямової і Едема Іслямова (сестра і батько власника каналу Ленура Іслямова) були проведені обшуки. Також обшук був проведений у московській квартирі самого Ленура Іслямова. Підставою стала порушена ФСБ щодо нього кримінальна справа, але ні у відкритому доступі, ні в постановах суду на обшуки не було вказано статтю, за якою вона була порушена. Також не уточнювався статус у цій кримінальній справі тих громадян, у яких були проведені обшуки.

9 грудня близько 6 ранку в будинку Ельзари Іслямової був проведений повторний обшук, а 10 грудня силовики обшукали квартиру колишнього редактора "ATR" Романа Спиридонова в Сімферополі і його батьків.

У серпні 2016 року в Криму був заблокований доступ і до сайту каналу "ATR".

26 лютого 2016 року про відновлення інтернет-мовлення з Києва оголосило радіо "Meydan", а 28 червня воно перемогло в конкурсі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на частоту 98 МГц у м. Генічеську Херсонської області, де проживає велика кримськотатарська громада.

27 грудня 2016 року стало відомо, що українська Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензії 4 радіостанціям, які зможуть вести мовлення на окупований Крим. Серед них і "Meydan".

У грудні 2015 року також із Києва відновив роботу інформаційний сайт "15 хвилин", який входить у склад "Атлант-СВ". Із 3 серпня 2016 року доступ до нього в Криму блокується. Ресурс, який розпочинав роботу як загальнокримський, перепрофілювався на кримськотатарську аудиторію.

Сайт Crimeantatars.org, що припинив роботу 31 березня 2015 року, так і не відновився.

Загалом на материкову частину України після окупації були змушені переїхати 10 кримських ЗМІ, зокрема і кримськотатарські, через те, що вони зіткнулися з різними видами переслідувань, обмежень і не змогли продовжити роботу на території Кримського півострова.

Варто зазначити, що в тих кримськотатарських ЗМІ, які переїхали на материкову Україну, у зв'язку з відсутністю кореспондентської мережі в Криму, стало помітно менше ексклюзивних матеріалів.

БОРОТЬБА З ІНФОРМАГЕНТСТВОМ "QHA" І ГАЗЕТОЮ "AVDET"

У день припинення мовлення "ATR" про переїзд до Києва повідомила редакція кримськотатарського інформаційного агентства "QHA", що не змогло отримати ліцензію Роскомнагляду для роботи в анексованому Криму.

Директор інформагентства QHA Гаяна Юксель

До прийняття цього рішення в травні 2014 року кореспондентів агентства перестали впускати на засідання та інші заходи, що проводилися окупаційною владою, наприклад, заборонили вхід на заходи в Радмін, мовляв, журналісти знаходяться в "чорному списку" за те, що "неправильно" писали про кримський референдум.

9 серпня 2014 року власнику агентства, раднику голови Меджлісу Ісмету Юкселю заборонили в'їзд на півострів на 5 років.

22 квітня 2015 року директора ІА QHA Гаяну Юксель викликали в Центр з протидії екстремізму (Центр "Е"). Стосовно неї було відкрито адміністративне провадження, причиною якого стали публікації агентства за 2006 і 2009 рік.

Із серпня 2016 року доступ до сайту "QHA" в Криму блокується.

1 квітня 2015 року, після відмови Роскомнагляду в реєстрації, припинив друкуватися в повному обсязі і тижневик "Avdet". Він змушений був скоротити тираж до 999 примірників, оскільки за російськими законами газету без реєстрації можна видавати тиражем менше 1 тисячі примірників.

Головний редактор газети "Avdet" Шевкет Кайбуллаєв до цього часу отримав 4 попередження від російських силовиків про недопущення ведення екстремістської діяльності.

Головний редактор газети "Avdet" Шевкет Кайбуллаєв


У редакції газети, яка розташовувалася в будівлі Меджлісу кримськотатарського народу, 16 вересня був проведений обшук, а на наступний день газеті та іншим організаціям, що розташовувалися в будівлі, дали добу на звільнення офісів.

Видання було змушене переїхати в офіс регіонального меджлісу Сімферополя. Але 15 липня 2016 року перейшов на бік окупантів член Меджлісу Тейфук Гафаров, який на той момент був "заступником голови" адміністрації Сімферополя, зіпсував замок дверей офісу і фактично захопив його.

СТВОРЕННЯ НОВИХ ЗМІ У КРИМУ

1 вересня 2015 року розпочав роботу створений окупаційною владою республіки телеканал "Міллет", програми якого виходять кримськотатарською та російською мовами. При цьому була закрита телевізійна і радіоредакція на ТРК "Крим".

Об'єктивних даних про рейтинги цього каналу немає, проте, зі спілкування з різними представниками кримськотатарського народу, можна зробити висновок про його непопулярність.

20 листопада 2015 року владою була запущена російськомовна газета з кримськотатарською назвою "Мераба", розрахована на кримськотатарську аудиторію. Вона виходить раз на тиждень тиражем у 1 тисячу примірників.

13 лютого 2017 року почала роботу створена владою нова радіостанція кримськотатарською мовою "Ватан седасы". Поки вона мовить лише на Сімферополь і Сімферопольський район, проте станція отримала частоти на мовлення в найбільших містах півострова.

АЛЬТЕРНАТИВА

В умовах тотальної цензури і обмеженого доступу незалежних кримськотатарських ЗМІ до роботи в Криму, багато кримських татар почали отримувати інформацію з соціальних мереж, читаючи пости лідерів Меджлісу, правозахисників і громадських активістів.

Однак Росія намагається блокувати і цей канал надходження інформації. Так, у лютому 2015 року в російській соціальній мережі "Однокласники" заблокували, а потім видалили популярну групу під назвою "Крим і кримські татари". У ній перебувало понад 14,5 тисячі учасників.

Крім того, як повідомив адвокат низки політв'язнів Еміль Курбедінов, на півострові притягують до адміністративної відповідальності активістів, які "знімають на відео арешти, обшуки, затримання, судові процеси, беруть інтерв'ю у населення і адвокатів для подальшого розміщення в інтернеті". "Ми очікуємо репресій щодо зазначених активістів і "польових "репортерів", – заявив Курбедінов.

ПІДСУМКИ

Наведені вище факти систематичного переслідування кримськотатарських ЗМІ призвели до скорочення на півострові числа незалежних кримськотатарських медіа, частки мовлення кримськотатарською мовою і обмежили можливість отримання об'єктивної інформації про події на півострові.

Згідно з офіційними даними Роскомнагляду, на півострові зареєстровано 30 видань із кримськотатарською мовою мовлення. Однак детальний аналіз цих ЗМІ виявив, що фактично використовують у своїх матеріалах кримськотатарську мову лише 9 ЗМІ, із яких 5 – це журнали та інформаційні бюлетені релігійного змісту. Крім того, проведений вибірковий аналіз співвідношення друкованої площі російською і кримськотатарською мовою в номерах тижневика "Мераба" засвідчив, що матеріали кримськотатарською мовою займають близько 1,7% загальної площі видання.

ПРОГНОЗ

Зважаючи на низький рівень професіоналізму провладних кримськотатарських ЗМІ, очевидну пропаганду і незначну кількість таких медіа, запит на отримання альтернативної інформації у кримськотатарської громади залишається високим.

Це буде сприяти розвитку незалежних медіа-проектів незалежно від створених на території Криму правових обмежень. Як наслідок, діяльність таких медіапроектів буде привертати увагу силових органів, а також призводити до порушень прав людини при реалізації інформаційної діяльності. Таким чином, очікується, що це негативно вплине на ситуацію у сфері свободи слова, а порушення прав журналістів продовжуватимуться.

Матеріал підготовлений авторським колективом Центру інформації про права людини

Фото ATR і Крим.Реалії

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: ATR медіа
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини