ТСК має вивчити причини саботажу розслідування нападів на активістів зі “списку Гандзюк” – правозахисники

Правозахисники закликають спеціально створену тимчасову слідчу комісію ВР вивчити причини системного саботажу розслідувань нападів на громадських активістів зі "списку Катерини Гандзюк".

Сьогодні під час брифінгу у Верховній Раді голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик нагадала, що Катерина Гандзюк вимагала розслідувати не лише напад на неї, але й на всіх активістів.

Вона перелічила кілька активістів, які їй розповіли свої версії нерозкритих злочинів.

Так, екоактивіст із Донеччини Віктор Дібров вважає, що правоохоронці пов’язані з людьми, які незаконно вирубують ліс, з якими, у свою чергу, він бореться.

Активіст із Чернівців Валерій Аіріній розповів, що не поліція, а його соратники знайшли нападників, але справу загальмували, бо "замовником нападу був заступник начальника обласної прокуратури".

Хмельницький активіст Артур Сторожук пов’язує нерозкритий злочин з тим, що, за його версією, напад замовило близьке оточення міського голови.

"Правоохоронні органи системно саботують розслідування, оскільки не відбулася реформа правоохоронної системи, або тому, що правоохоронці пов’язані з тими, хто вчиняє напади на громадських активістів. Тому ми закликаємо ТСК, щоб вони вивчили проблему системного саботажу розслідування цих нападів", – додала Печончик.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив, що велика кількість активістів, які звертаються по правову допомогу до УГСПЛ після фізичних нападів чи тиску, є індикатором незахищеності громадянського суспільства в Україні.

"Один з останніх прикладів – це спроба провести марш за права трансгендерних людей, і цей марш був зірваний у цинічний і брутальний спосіб. Це отримало негативну оцінку і серед наших національних правозахисних організацій, і серед наших міжнародних партнерів, зокрема й осуд з боку посла Канади", – заявив Павліченко.

За його словами, сьогодні незахищеним є будь-хто, хто виступає на захист найбільш вразливих груп. Тому "найбільш важливим є обрання механізму на держаному рівні, передовсім правоохоронними органами" щодо захисту права на мирне зібрання, свободу вираження поглядів та на невтручання в приватне життя.

Таким "державним механізмом" він назвав і створену парламентську ТСК щодо нападів на активістів, яка, на переконання Павліченка, має вивчити не лише розслідування вбивства Катерини Гандзюк та ще кількох обраних справ, "а й справи нападів на всіх громадських активістів".

Нагадаємо, громадська активістка та керівниця справами Херсонського міськвиконкому Катерина Гандзюк померла 4 листопада через те, що під час нападу 31 липня на неї вилили літр сірчаної кислоти. Унаслідок замаху Гандзюк дістала опіки 40% тіла, за три місяці вона перенесла 15 операцій. 

З початку 2018 року правозахисники зафіксували щонайменше 53 напади на громадських активістів по всій Україні.

5 листопада низка громадських організацій у своєму зверненні закликали відправити у відставку генпрокурора Юрія Луценка та голову МВС Арсена Авакова через тотальну безкарність за злочини проти активістів і громадських діячів.

6 листопада Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для проведення розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Головою комісії став позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступником – депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв.

У комісії також присутній представник "Народного фронту", екс-радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, хоча активісти та друзі Гандзюк протестували проти його включення до ТСК.

Адвокатка Катерини Гандзюк Євгенія Закревська заявила, що не надаватиме зі свого боку жодної інформації членам ТСК, через включення до складу комісії Антона Геращенка, який, на її думку, може використовувати інформацію "у своїх цілях".

Вона письмово звернулася до керівництва ТСК з вимогою виключити Геращенка.

Критикували постанову про створення тимчасової слідчої комісії і координатори руху "Хто замовив вбивство Катерини Гандзюк?". Невдоволення викликало формулювання завдання роботи комісії. Адже спочатку йшлося про “проведення перевірки фактів бездіяльності та порушень правоохоронних органів України під час проведення розслідування справ 55 нападів на громадських діячів”. А в ухваленій постанові вже прибрані слова про бездіяльність та порушення. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини