Івано-Франківська міська влада винна жінці майже 50 тисяч гривень за те, що її звільнили під час декрету

В Івано-Франківську місцева жителька виграла суд проти міської влади, яка звільнила її з місця роботи під час декретної відпустки.

Про історію 32-річної Мирослави розповідає видання “Тримай Курс”.

До вагітності жінка працювала три роки в КП “Міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка”; вона відповідала за організацію та контроль роботи працівників, які безпосередньо працювали в парках міста. Проте під час декрету Мирослави нова міська влада вирішила ліквідувати комунальне підприємство і створити нове з іншою назвою.

“Це звичайна практика, коли треба “законно” позбутися небажаних людей і поставити своїх”, – зазначають журналісти видання.

Коли жінку повідомили про незаконне звільнення, вона підписала всі необхідні документи, адже, за її словами, не зовсім зрозуміла, що підписує, бо її запевнювали в тому, що це просто формальність.

“Він (Мар’ян Вагилевич, екс-заступник директора підприємства та голова ліквідаційної комісії – ред.) мене запевнив, що це суто формальність, просто потрібно закрити старе підприємство, аби створити нове, щоб люди мали роботу, і якщо я не підпишу, то через мене люди будуть без роботи. При цьому запевнив, що працевлаштовує мене на новому підприємстві. Також у повідомленні було вказано, що маю прийти в офіс. Я прийшла в офіс, зі мною ніхто не розмовляв, люди, з якими я три роки працювала, просто не реагували. Секретарка мовчки видала мені трудову книжку. Потім я кілька разів телефонувала вже на нове підприємство, новому директору Руслані Василюк та її заступнику Мар’яну Вагилевичу, щоб працевлаштуватися, бо всіх працівників туди перевели, крім мене і ще одної жінки, яка також була в декретній відпустці, та ніхто не піднімав трубки, уникали зустрічі”, – розповіла жінка.

Зрештою, як розповіли журналісти, Мирослава отримала рішення суду, яке підтверджує, що вона потерпіла від беззаконня і несправедливості та зуміла відстояти своє право на декрет і робоче місце. Проте це не допомогло їй, адже міська влада вже три роки затягує судовий розгляд.

“Зараз синові Мирослави чотири з половиною роки, нині вона чекає другу дитину, а також у неї виявили пухлину. Ці кошти (відсуджені 47 тисяч гривень у міської влади – ред.) їй страшенно потрібні, бо зараз вона взагалі не знає, чи буде жити”, – зазначають у виданні.

ДОВІДКА. В Україні, згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. У разі відмови в прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти причини відмови у письмовій формі. Відмову в прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.