У Харкові вбивство гея кваліфікують як необережність

Правоохоронні органи підозрюють 17-річного студента одного з харківських вишів у вбивстві чоловіка, з яким він познайомився у соціальній мережі. Однак сторона потерпілого переконана, що міліція і прокуратура допомагають уникнути відповідальності іншому співучаснику із заможної родини.  

У січні 2015 року студент завдав 26-річному харків'янину Р., який не приховував свою належність до ЛГБТ-спільноти, 28 ножових поранень.

За декілька днів міліція затримала молодика, у якого вилучила речові докази та знаряддя вбивства. Підозрюваний зізнався у вбивстві. Слідчі інкримінують неповнолітньому порушення ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) та ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка).

"Як пояснив затриманий, він познайомився з потерпілим у соціальній мережі і домовився про зустріч. Коли зловмисник прийшов у гості до нового знайомого, він навмисно затіяв сварку з господарем квартири. Юнак взяв ніж, який приніс із собою, напав на чоловіка і завдав йому смертельних поранень. Після скоєного злодій заволодів особистими речами та грошима убитого", - каже перший заступник начальника Червонозаводського РВ міста Харкова Олександр Ніштік.

Однак адвокат постраждалої сторони Роман Лихачов не погоджується з інкримінованими статтями. Він кваліфікує це як вбивство на ґрунті ненависті і стверджує, що міліція й слідчі допомогають ще одній людині уникнути відповідальності.

У той же час захист підсудного намагається довести суду, що це було вбивство з необережності.

З тих показів підсудного зрозуміло, що він з ще однією людиною обрали хлопця нетрадиційної орієнтації, аби скрутити його, позбавити можливості пересуватись і зняти відео для соцмереж, на якому хлопець розкаювався би в тому, що він нетрадиційної орієнтації”, - розповідає адвокат Роман Лихачов кореспонденту Центру інформації про права людини.

Адвокат також не вважає, що Р. вбивала одна людина, оскільки окрім 28 ножових поранень були ознаки душіння ременем. “Це була показова страта, а не оборона”, - переконаний Роман Лихачов.  

Підсудний підтверджує, що вони йшли удвох, але не підтверджує, що вони удвох заходили в кімнату. Він каже, що заходив один. Я розумію, з якою метою він це каже. Це кваліфікувалась би як злочин, скоєний групою осіб, і покарання було б тяжче. Підозрюваний навпаки усюди наполягає, що ідея піти до вбитого належить саме цій іншій людині, що саме він придумав позбавити його волі і всі інші моменти”, - каже Роман Лихачов.

Як повідомляє Харківська правозахисна група, родичі вбитого переконані, що мотив убивства був аж ніяк не корисливий. Адже грошей було винесено зовсім небагато, а "особисті речі" – це всього лише одяг вбитого, в який був змушений передягтися вбивця, оскільки його власна одежа була вся закривавлена.

Адвокат постраждалої сторони каже, що закривавлений одяг підозрюваний С. спалив.

Натомість, зловмисник не взяв ноутбук, ігрову приставку, планшет, плазмовий телевізор, мультиварку, мікрохвильову піч та решту дорогих речей, що може свідчити про те, що метою злочину було звичайне пограбування.

Людина, якщо йде просто поговорити, не йде з ножем. А він йшов саме з ножем”, - коментує адвокат.

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Харківській області Юрій Чумак розповів Центру інформації про права людини, що до нього звернулась тітка вбитого хлопця. Вона була переконана, що міліція намагається згорнути вбивство у "побутову ситуацію".

Тітка розповідала, що міліціонери вважали, якщо зник iРhone, то людину вбили саме через телефон. Але на думку тітки, телефон вбивці забрали, не для того, щоб продати його чи собі лишити, а щоб замісти сліди, щоб правоохоронці не знайшли вбивць, оскільки вони зв’язувались по ньому з вбитим”, - говорить Чумак.

Представник постраждалої сторони просив Червонозаводський районний суд у Харкові повернути обвинувальний акт на доопрацювання, однак суд відмовив у цьому.

“Чому на доопрацювання? Тому що я подав вісім клопотань під час досудового слідства. Після восьмого слідчий вирішила буквально ледь не через день завершити кримінальне провадження. У мене не було фактично можливості оскаржити недоліки слідства. Справу відразу відправили до суду. Окрім того, на стадії ознайомлення зі справою у нас, виявляється, не два підозрюваних - адже спочатку затримали двох - а чомусь лише один”, - розповідає Роман Лихачов.

Адвокат каже, що другий затриманий - із заможної родини, і переконаний, що міліція й прокуратура допомогає йому уникнути відповідальності.

Дуже цікавий факт, що вказаний свідок вже другий чи третій раз не з'являється в суд: то він на дачі, то він у школі. І прокуратура жодних дій не вчиняє. Завдяки тому, що на суд прийшли журналісти, нарешті застосували примусовий привід свідка. У нас немає навіть жодних даних про те, що прокуратура повідомляла свідка та його батьків про необхідність з’явитись до суду”, - розповів Центру інформації про права людини Роман Лихачов.

За словами адвоката, сторона підозрюваного заявляла про проведення другої психіатричної експертизи: “Наскільки я зрозумів, підсудний разом зі своїм адвокатом намагаються будь-якими шляхами уникнути відповідальності і провести ще одну експертизу підозрюваному С. і "вирішити питання", аби визнати його неосудним. Вони вже заявляли клопотання, хоча проведена і психіатрична, і психологічна експертиза. Може, це направлено на затягування справи. Він цілком нормальний, адвекватна людина. Хоч дійсно він погано пише й читає, незважаючи на свій вік, але він абсолютно все розуміє”.

Вільна слухачка останнього судового засідання Олена Розсказова на своїй сторінці у мережі facebook розповіла, що суд заборонив "Громадському телебаченню" у Харкові здійснювати відеозйомку: "Журналісти "Громадське. Харків" подали перед засіданням клопотання про зйомку. Суддя Олена Павлівна Сорока перед засіданням довго цікавилася: “Звідки ви? Хто вас прислав?”. Почувши, що журналіст і оператор - незалежні, дуже здивувалася і почала відмовляти сторони, щоб ті не погодилися на висвітлення процесу в ЗМІ: "Нічого хорошого від журналістів не чекайте". Прокурор, вимагаючи заборони зйомки, посилався на вік підсудного і його... інтелектуальний розвиток. Після годинної наради суду фото- і відеозйомку заборонили, хоча засідання було відкритим і справа становить суспільний інтерес”.

Представник Офісу Уповноваженого Юрій Чумак пояснює, що в Кримінально-процесуальному кодексі є норма про те, що відео- чи аудіозаписи можна здійснювати, якщо не заперечують сторони у справі.

Нещодавно був прийнятий Закон “Про забезпечення на справедливий суд”. Там були прийняті зміни, відповідно до яких не мають потреби вимагати дозволу на здійснення відео- чи аудіозапису в суді. Але одночасно з тим не припинили існувати норми, прописані, наприклад, в Кодексі адміністративного судочинства, Кримінально-процесуальному Кодексі та в інших, в яких описується судовий процес. Виходить, ситуація така, що дозволу суду питати не треба, але якщо заперечила одна із сторін, тоді суд пішов їй назустріч, і журналістам не дали змогу проводити відео запис. На жаль, існує ця колізія в законодавстві”, - вважає Юрій Чумак.  

Представник Уповноваженого повідомив, що моніторить ситуацію в цій справі, однак він не отримував спеціального доручення Уповноваженого бути присутнім на судовому засіданні: “Власне, Офіс Уповноваженого діє відповідно до Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини”, який зазначає, якщо справа знаходиться в суді, Офіс не має можливості впливу, але він може здійснювати моніторинг ситуації на предмет дотримання чи недотримання процесуальних норм певних осіб. Якщо будуть процесуальні порушення чи потерпіла сторона звернеться до Офісу, то теоритично не виключається можливість додаткових засобів моніторингу справ”.

Наступне судове засідання відбудеться у середу, 17 червня о 14:00 за участі колегії суддів Олени Сороки, голови суду Інни Шелест та Віктора Єжова за адресою: Харків, площа Руднєва, 36, 3-й під'їзд. Номер кримінальної справи: 646/5385/15-к.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: вбивство злочин на грунті ненависті необережність суд ЛГБТ
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини