У київському метро знищили виставку портретів Шевченка: чому це наступ на свободу вираження поглядів?

У київському метро на станції Тараса Шевченка знищили виставку осучаснених портретів поета, яку 10 лютого Київський метрополітен відкрив спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка.

Портрети Шевченка в образах відомих персонажів ХХ сторіччя, які намалював ілюстратор Олександр Грехов, мали висіти на станції метро Тараса Шевченка до 10 березня, проте вже 16 лютого всі картини порізали ножем.

Відео про те, як чоловік ріже ножем картини і не реагує на зауваження чергової та пасажирок, опублікували в спільноті "Київ оперативний". Після поширення відео користувачі мережі впізнали в ньому вінницького праворадикального активіста на ім’я Юрій Хорт.

Сам Юрій Хорт розмістив на своїй сторінці обурений допис, де називає виставку "наругою над Тарасом Шевченком".

"На одному з зображень Шевченка стилізовано під коханку Лейби Троцького – Фріду Кало. Тут він і вурдалак, як у Бузини, і алкоголік, і навіть з гаслом "Секс, наркотики, рок-н-рол", – так описав виставку на своїй сторінці у Facebook Хорт, який не приховує своєї участі в акті вандалізму.

Виставка портретів Шевченка

Спаплюження виставки викликало хвилю обурення серед людей, незгодних з позицією вандала.

"Одним з найбільших приємних потрясінь минулого року для мене стали відвідини оновленого музею Шевченка. Ми там робили наш інклюзивний захід. І ось замість затхлого приміщення нас зустріла велетенська простора зала з цілою галереєю класних, сучасних Шевченків, у зрозумілих дітям і дорослим образах. Діти, які відвідали захід, відірватися не могли від цих портретів, гралися, розважалися, сміялися. Я вперше бачила західний принцип роботи в музеї, коли інформація доноситься через радість і гру. З музею Шевченка ніхто не хотів іти!!" – написала у себе на сторінці у Facebook голова громадської організації "Студена" Анастасія Мельниченко.

Згодом на своїй сторінці у Facebook музей повідомив про дострокове припинення експозиції.

"За 10 днів експонування виставки організатори отримали сотні позитивних відгуків від відвідувачів. Звісно, не обійшлося без негативних коментарів, ми очікували такої реакції, але сподівались цивілізованого діалогу. В цьому і полягає місія музею – щоденними і планомірними кроками сприяти популяризації Тараса Шевченка як людини, поета, художника, живої особистості. Мистецтво – простір діалогу".

Також у музеї нагадали, що "акти подібного вандалізму і агресії не лише порушують закони України, але і заперечують саму спробу створення мультикультурного простору".

"Засуджуючи подібні прояви агресії, ми, як культурна інституція національного рівня, і надалі виступатимемо за свободу художнього виявлення та культурний діалог", – підсумували вони.

Виставка після нападу Хорта 

У коментарі Центру інформації про права людини кураторка проекту Анастасія Аболішева повідомила, що музей не звертався до поліції щодо інциденту.

"Це має робити або метрополітен, де відбувся вандалізм, або ілюстратор. Ми, як музей, виступаємо скоріше посередниками. Ми не хочемо ще раз доклеювати постери, тому що їх знову можуть пошкодити. Процес виходить безкінечний, бо реакції правової ніякої немає".

Тим часом, за повідомленням "Української правди", столична поліція вже відкрила провадження за фактом нападу на виставку. 

"Після повідомлення у ЗМІ внесено дані у ЄРДР. Є відео, будемо ідентифікувати цю людину, запрошувати в управління поліції", – сказала речник поліції Києва Оксана Блищик.

У свою чергу експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський вважає, що цей інцидент варто розцінювати як випадок наступу на свободу вираження поглядів.

"У демократичному суспільстві, якщо людині не подобається якась виставка, мистецький твір чи захід, телевізійна програма тощо, то людина має право на висловлення протесту проти таких заходів. Вона може вільно висловити своє невдоволення та обґрунтовувати свою думку й позицію. Вона може організувати мирне зібрання проти таких заходів чи іншим способом висловлювати свою позицію. Вона навіть може спробувати заборонити чи обмежити такі заходи в судовому порядку, якщо обґрунтує порушення відповідного законодавства. Однак за жодних умов у демократичному суспільстві така людина не може самостійно вчиняти насильницьких дій для залякування людей чи пошкодження їхнього майна", – зауважив він.

Експерт нагадав, що свобода вираження поглядів потребує захисту і держава має зобов'язання щодо його здійснення. Зокрема, держава повинна захищати свободу вираження від нападів інших осіб.

"Держава зобов’язана карати всіх, хто вчиняє подібні дії. Однак, як ми бачимо, держава, зокрема поліція, фактично у всіх попередніх випадках (коли вчинялися напади на свободу вираження – ред.) відмовилася від будь-яких покарань. А відсутність будь-яких покарань зумовлює зростання подібних випадків. Таке ігнорування з боку поліції насильницьких дій є безумовним порушенням свободи вираження поглядів. Іншою проблемою в подібних ситуаціях є те, що люди чи організації, на які нападають, самі також відмовляються від подальших спроб свого захисту".

Авторам виставки Яворський радить подати цивільний позов до Юрія Хорта.

"Він у порядку цивільного судочинства зобов’язаний буде рано чи пізно виплатити розмір завданої матеріальної та моральної шкоди", – додав експерт.

Нагадаємо, на початку лютого праворадикали із С14 прийшли в Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури в Києві, щоб "проконтролювати", як з академії відраховуватимуть студента-скульптора Спартака Хачанова. Невдоволення і викладачів, і представників націоналістичної організації викликала інсталяція художника "Парад членів". Хачанова звинуватили в тому, що вона ображає українських військових. 

У квітні 2018 року в арт-просторі SKLO, який належить педуніверситету ім. Драгоманова, заледве розпочавшись, достроково закрилася художня виставка "Виховні акти". Художники звинуватили адміністрацію університету в цензурі. Представники адміністрації, у свою чергу, серед причин закриття назвали небезпеку погромів з боку праворадикалів, яким не подобалися роботи, та претензії до художніх робіт з погляду моралі. 

Центр інформації про права людини, Платформа прав людини, Інститут Масової Інформації та Представництво Freedom House в Україні підтримують право кожної та кожного на свободу думки, слова та вільне вираження своїх поглядів.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: свобода вираження поглядів
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини