У МінТОТ провалили перше засідання комісії з розподілу допомоги полоненим і намагалися вигнати журналіста

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) через відсутність кворуму 7 листопада не відбулося перше засідання комісії, яка має працювати над "наданням допомоги особам, позбавленим свободи незаконними збройними формуваннями на тимчасово окупованих територіях та/або в Росії через громадську або політичну діяльність, а також підтримку членів їх сімей". 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини

Голова комісії, заступник міністра МінТОТ Юсуф Куркчі обурився, що на перше засідання не прийшла Любов Черська, начальниця Управління організації соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій Мінсоцполітики. Замість неї на засідання прибув інший представник міністерства. 

"Ви скажіть, хто прийняв рішення, що в момент першого засідання можна змінювати кандидатуру? Я буду звертатися до міністра, бо з боку Мінсоцполітики йде саботаж. Якщо кожне засідання комісії буде починатися зі зміною складу, вона взагалі не запрацює. У мене немає повноважень вас затримувати", – сказав Юсуф Куркчі представнику Мінсоцполітики, і той полишив засідання.

Юсуф Куркчі та Ігор Гриб

Після цього очільнику комісії доповіли, що в залі присутній журналіст Центру інформації про права людини Микола Іващенко, і Куркчі почав вимагати, аби журналіст пішов, мотивуючи тим, що засідання проходитиме в закритому режимі.

На запитання журналіста про причини закритого режиму Юсуф Куркчі відповів, що оскільки він очолює комісію, то до його повноважень входить вирішувати, чи буде засідання відкритим, чи закритим. Не почувши посилання на норму закону, журналіст вирішив залишитися в залі. У свою чергу Куркчі розпорядився викликати охорону та "скласти акт про те, що журналіст заважає роботі комісії". Микола Іващенко у відповідь викликав поліцію. Протягом п'яти хвилин охорона вимагала, аби журналіст залишив приміщення. 

Учасники комісії продовжили засідання. До кінця тижня в комісії планують створити кейси щодо кожного незаконно утримуваного громадянина України. На засіданні підняли питання, чи можуть утримувані Росією українські моряки претендувати на допомогу. Члени комісії висловили сумнів, але водночас наголосили, що з таким питанням має визначатися комісія.

Юсуф Куркчі також повідомив, що комісія не має права розголошувати особисті дані тих, хто отримав допомогу.

"Якщо завтра буде відомо, що людина отримала якусь допомогу від України, то буде кріпитися стаття по тероризму чи екстремізму. Тому треба внести зміни в заяву потерпілих чи членів їхніх родин пункт "з метою особистої безпеки забороняю розголошувати дані про моє звернення та про прийняте рішення міжвідомчої комісії", – сказав учасникам засідання заступник міністра МінТОТ. Юсуф Куркчі вважає, що цей пункт буде підставою для закриття наступних засідань комісії.  

Водночас виконавча директорка благодійного фонду "Восток-SOS" Олександра Дворецька вважає, що робити закритим процес розподілу коштів не можна. 

Олександра Дворецька

"МінТОТ не може налагодити роботу з розподілу коштів. Тільки на 11-му місяці ми отримали комісію з невідомими повноваженнями, з не дуже відомим переліком документів та підстав, за якими люди можуть звертатись. Зустрічі проводяться в закритому режимі, на сайті немає жодного анонсу про такі зустрічі, не запрошують профільні громадські організації. Ту новину на сторінці МінТОТу, про початок виплат, уже видалили. На нашу думку, це породжує корупційні ризики, бо комісія буде інформувати лише тільки тих, кого потрібно. З положення незрозуміло, скільки за часом будуть розглядати заяву, за якою процедурою ухвалюватимуть рішення – більшістю чи консенсусом", – сказала правозахисниця. Вона додала, що також висловила бажання міністерству бути присутньою на засіданні 7 листопада, однак Юсуф Куркчі їй відмовив.  

За словами Олександри Дворецької, державні службовці не можуть наводити таку аргументацію, бо вони повинні знати, що витрати бюджетних коштів публічні. 

"Не можна сказати, що ми витратили кошти і не скажемо, кому ми їх дали і за якими підставами. Так не буває", – наголошує вона.

З нею погоджується й меджерка з адвокації Центру інформації про права людини Альона Луньова. Вона назвала обґрунтування для закриття засідань комісії таким, що суперечить здоровому глузду, і нагадала, що, відповідно до п. 5 ст. 6 Закону "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження, зокрема, бюджетними коштами, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. 

Альона Луньова

"2 листопада МінТОТ запросило громадські організації і Юсуф Куркчі повідомив про 70 отримувачів допомоги. Від кого закривати ці відомості? Росія і так знає, яких українців вона репресує. Для мене таке обґрунтування виглядає неправдоподібним. Ніхто не каже про розголошення рахунків, але кому і за якими критеріями розподілили 96,7 мільйонів гривень, зацікавлені громадські організації мають знати, тим більше що за положенням засідання комісії не є закритими. Така ситуація свідчить, що МінТОТ через можливу критику громадськості не хоче комунікувати", – сказала вона.

Олександра Дворецька нагадала, що Положення про комісію передбачає отримання допомоги потерпілими як в окупованому Криму, так і на сході України, але припускає, що отримувачами допомоги будуть лише політв’язні з Криму. 

"2 листопада на нараді в МінТОТ громадськості говорили, що будуть перестраховуватись і будуть вимагати заяву персонально від ув’язненої людини про те, що вона довіряє родичу отримати кошти. Зрозуміло, що таку заяву можна отримати в Криму чи в Російській Федерації, але неможливо отримати від людини, яка перебуває в підвалі на Донбасі", – сказала вона. 

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник не бачить ризиків у нових теористичних чи екстремістських статтях через допомогу політв’язням з державного бюджету, хоча не виключає, що окупаційна влада може якось реагувати на це. Вона наголошує, що до формування положення про міжвідомчу комісію потрібно залучити громадські організації, які безпосередньо працюють із політв’язнями. Спільно із владою вони могли б доопрацювати питання конфіденційної інформації, адже рідних та самих політв’язнів, переконана правозахисниця, потрібно убезпечити від тиску з боку кримінальних елементів або адміністрації у виправних колоніях.

Ольга Скрипник

"Інформацію про одержувачів допомоги можуть використовувати для тиску, аби ці гроші передали кримінальним елементам у колоніях або адміністрації місць несвободи. Там розповсюджена практика, коли вимагають гроші в обмін на не застосування насильства або нормальні умови утримання в колоні Під час засідань комісія може обговорювати синсетивну інформацію, пов’язану зі станом здоров’я, застосування сексуальних форм насильства, про матеріальний стан родини", – каже Ольга Скрипник.

Разом з тим, правозахисниця вважає, навіть якщо частина засідання буде закритою, важливо, щоб на ньому залишалися представники громадських організацій, які безпосередньо працюють із політв’язнями. Вони можуть не розголошувати персональну інформацію, але разом з тим гарантувати суспільству, що відбувається законний розподіл коштів з бюджету.

"Зараз потрібно залучити громадські організації, щоб доопрацювати момент публічності засідань. Я вважаю, що частина роботи комісії має бути публічною, бо це суспільно важлива інформація, а певні консультації можна було б проводити непублічно. Однак це потрібно було б регламентувати, аби журналісти чітко розуміли підстави, чому вони мають полишити засідання. У журналіста був професійний інтерес знаходитись на засіданні 7 листопада. Тим більше, що засідання комісії не відбулось через відсутність кворуму, але її учасники продовжили обговорення. Конфлікт виник закономірно і буде надалі виникати. Адже якщо не буде громадського контролю за комісією, завжди буде критика та недовіра до комісії", – сказала вона.

Наприкінці засідання його учасники назвали захід робочою зустріччю для підготовки установчого засідання. У Печерському управлінні поліції ГУНП Києва прийняли заяву журналіста про перешкоджання його професійним обов’язкам.

Нагадаємо, у Держбюджеті України на 2018 рік Міністерству з питань тимчасово окупованих територій України на реалізацію заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Росії, передбачили 96,7 млн гривень.

Раніше повідомлялось, що МВС не хоче розробляти проект постанови Кабміну, який зобов’язуватиме правоохоронців надавати докази невинуватості утримуваних у Росії та окупованому Криму українців. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Незаконне збройне формування Донеччини незаконне збройне формування Луганщини ЗМІ Росія окупація Україна Міністерство з окупованих територій
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини