Множинна дискримінація жінок з уразливих груп. Про що говорили на парламентських слуханнях?

У Верховній Раді 10 жовтня проходять парламентські слухання на тему "Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп", на які зареєструвалось понад 700 представників та представниць громадськості з різних частин України.

Віце-спікерка Верховної Ради Оксана Сироїд, відкриваючи слухання, закликала українців декомунізувати мислення, коли йдеться про дискримінацію жінок з уразливих верств населення:

"У XVI-XVII століттях на цих землях жінки мали рівні з чоловіками права, включаючи право спадкувати, мали власне майно і гроші. Тому вони могли інвестувати, будували школи і церкви, займалися підприємництвом. Це все частина нашої традиції, яку забрала спочатку царська, а потім тоталітарна Росія. Особливо в цьому контексті важливе виховання, виховання поваги до жінки, особливо до жінки, яка належить до вразливих верств. І це виховання починається з виховання чоловіків".

Особливу увагу на слуханнях звернули на проблеми, з якими стикаються жінки з окремих груп. Голова підкомітету з питань ґендерної рівності і недискримінації Ірина Суслова підняла тему ромських жінок.

"За попередніми офіційними даними, на території України проживає 48 тисяч ромів, за неофіційними – орієнтовно 400 тисяч, серед них більша частина – жінки. Лише 1% дітей ромів отримує атестат про повну загальну середню освіту, більшість залишають навчання через позицію батьків. Лише 28% ромів сьогодні мають роботу, особливо у важкому стані – ромські жінки. Без освіти, документів працевлаштуватися фактично неможливо. Вони ведуть асоціальний спосіб життя", – зазначила вона у своїй доповіді.

Омбудсман Людмила Денісова презентувала результати моніторингу щодо дискримінації жінок з уразливих груп. Зокрема, Уповноважена ВР з прав людини підняла теми жінок, що виховують дітей з інвалідністю, жінок-переселенок, жінок з інвалідністю, тих, що живуть у сільській місцевості, та жінок, які потерпають від домашнього насильства:

"Із загальної чисельності внутрішньо переміщених осіб, яких є півтора мільйона, 70% – це жінки. Відсутність житла, заощаджень, стабільного заробітку, соціальної та психологічної підтримки переводить їх у категорію малозабезпечених. Роботодавці в переважній більшості беруть на роботу жінок-ВПО без оформлення трудових відносин і, як наслідок, – на меншу заробітну плату, а тому основним джерелом доходу для 60% жінок-ВПО є щомісячна адресна допомога. З 2,8 мільйона людей з інвалідністю в Україні понад 1 мільйон – це жінки працездатного віку, проте тільки третина цих жінок працює, інші потребують працевлаштування. Жінки з інвалідністю не задоволені перш за все доступністю медичного обслуговування".

За словами Омбудсмана, 65% жінок з інвалідністю відвідують медичні заклади менш ніж один раз на рік, 11% займаються самолікуванням, а 76% не можуть потрапити до гінеколога через відсутність ліфта, тому що кабінет розташований вище першого поверху.

Окремо Денісова підняла питання соціального захисту матерів, що самостійно виховують дітей, і жінок із сіл.

"Щороку кількість жінок, які самостійно виховують дітей з інвалідністю, в Україні зростає, якщо у 2015-му – 154 тисяч, то у 2017 році – 160 тисяч. Через те, що вони виховують їх самостійно, вони не мають можливості повноцінно працювати, а допомога від держави є мізерною. Кошти на реабілітацію дитини в бюджетах громад не передбачаються. Хочу також зосередити увагу на проблемі охорони здоров’я та зайнятості сільських жінок. Найгіршими є умови життя жінок старших 50 років, чисельність яких налічує майже 938 тисяч. Половина з них не мають можливості купувати необхідні ліки, оплачувати медичні послуги. Третина не може отримати необхідну медичну допомогу через недостатнє забезпечення амбулаторій загальної практики лікарськими кадрами сімейної медицини, сільські жінки мають проблеми з доступністю до медичних послуг. На ринку праці пропонується робота яка не відповідає їхньому досвіду, знанням і кваліфікації", – зазначила вона.

Також у парламенті говорили про жінок, що потерпають від домашнього насильства.

Депутатки та активістки наголошували на тому, що владі слід звертати більше уваги на проблеми жінок та працювати над впровадженням конкретних кроків щодо їх вирішення.

"Консолідуючи всі наші зусилля, ми зможемо вийти на конкретний документ, який приймемо на державному рівні. А відповідно, його потім ретранслюємо в місцеві плани та стратегії", – зазначила віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, згадуючи про Національний план з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, Мир, Безпека".

Вона також зауважила, що цього року вперше Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів інтегрували ґендерне бюджетування в Стратегію управління державними фінансами.

Засновник Українського інституту з прав людини Богдан Крикливенко розповідав про низький рівень впливу жінок на ухвалення рішень в Україні. 

"Жінок у парламенті близько 10%, а сьогодні в залі картина протилежно інша: із 744 зареєстрованих учасників на парламентських слуханнях – чоловіків лише 71",написав він після виступу на своїй сторінці у Facebook.

У свою чергу, з трибуни парламенту майже не згадували про ЛГБТ-жінок. 

"Слова "сексуальна орієнтація" та "ґендерна ідентичність" лунали лише два рази від іноземних дипломатів. Це все про інклюзивність та права вразливих груп жінок", – написала на своїй сторінці у Facebook голова ЛГБТ-організації "Інсайт" Олена Шевченко.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: парламент жінки
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини