У парламенті зареєструють законопроект, який не дискримінуватиме на виборах переселенців та трудових мігрантів

Найближчим часом у Верховній Раді зареєструють законопроект “Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян”.

Про це 17 березня на прес-конференції у Києві повідомили представники Коаліції громадських організацій, які розробляли документ.

Вони нагадують, що близько 4% електорату України є переселенцями. Вони досі не можуть повноцінно реалізувати свої політичні права та голосувати на виборах. Таким чином держава порушує принцип недискримінації стосовно рівності прав, свобод, можливостей та уповільнює процес інтеграції переселенців у нових громадах, до яких вони переїхали.

За словами голови Благодійного фонду “Восток SOS” Олександри Дворецької, переселенці почуваються виключеними із передвиборчого процесу.

“Багато людей звертаються до нас із запитанням, чому така несправедливість… Особливо ми бачимо це по людях, які відвідують курси бізнесменів-початківців у Будинку вільних людей. Вони розуміють, що перевели сюди бізнес, відкрили свою справу і сплачуються податки у місцевий бюджет. Але чомусь донині вони не можуть контролювати через своїх обранців, яким чином буде використовуватись бюджет”, – цитує Олександру Дворецьку кореспондент Центру інформації про права людини. 

“Органи місцевого самоврядування мають бути аполітичними і займатись питанням щоденного життєзабезпечення та обслуговування членів територіальної громади, якими сьогодні де-юре і де-факто є переселенці та трудові мігранти (українці, які прописані в одній місцевості, а працюють та живуть в іншій, – ред.). Податки, в тому числі, й ті, які сплачуються за рахунок офіційних трудових угод або комерційної діяльності самозайнятих людей, йдуть до місцевого бюджету”, – пояснює голова Громадської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська. 

За її словами, у багатьох країнах світу, в тому числі ЄС, на місцевих виборах надають право голосу навіть іноземцям.

“Але вони не можуть голосувати на парламентських чи президентських виборах. Місцеве самоврядування – це найнижчий рівень управління. Воно стосується не політичних питань, а ефективності забезпечення потреб де-факто членів територіальної громади у щоденному їхньому житті. Мій заклик простий: менше політики – більше прав людини”, – наголошує Ольга Айвазовська.

За словами голови Громадського холдингу “Група впливу” Тетяни Дурнєвої, хоч в найближчій перспективі не буде всеукраїнських виборів, але вибори відбуваються в об’єднаних громадах.

“У грудні були вибори в громадах, де дуже багато переселенців. Це громади Донецької, Луганської, Запорізької областей. Вони точно вже мають впливати на прийняття рішень на місцевому рівні”, – каже вона. 

Аби проголосувати, переселенці не готові змінити свою реєстрацію у паспорті. За словами Тетяни Дурнєвої, вони бояться вірогідності втрати майна на окупованих територіях, ризиків при перетині лінії зіткнення чи адмінкордону з Кримом. Окрім того, переселенці мають ментальний зв’язок з окупованим населеним пунктом. Про це самі вони розповіли наприкінці минулого року на фокус-групах у Луцьку, Вінниці, Маріуполі, Старобєльську, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Харкові, Херсоні та Львові.

Також спільна проблема у переселенців та трудових мігрантів – складність з покупкою нового житла.

Ольга Айвазовська переконана, що переселенці – величезний капітал для реінтеграції та подолання наслідків збройного конфлікту за сценарієм України.

“Люди, які будуть переконані, що Україна на їхньому боці, розуміє їхні болі і проблеми, будуть вдома відстоювати інтереси України”, – каже вона.

“Теза про те, що ви поверніть територіальну громаду і там будете обирати місцеву владу, є абсурдною. Зв’язок втрачено, а можливості отримати місцеву реєстрацію немає. Я не людина, голос якої можна купити. У мене гарна матеріальна база, але тим не менше за 11 років проживання у Києві я не змогла придбати собі житло і отримати офіційну реєстрацію”, – додає Ольга Айвазовська.

Вона переконана, що незаконні збройні формування провокують дискурс про антиконституційний ценз осідлості, що надавало би право голосу. Таким чином вони сподіваються використати його на майбутніх виборах в окремих районах Донеччини та Луганщини.

“В міжнародних деклараціях та резолюціях немає різниці між місцевим населення, яке 3-5 поколінь проживало в територіальній громаді, та тими новоприбулими, які живуть три роки під час збройного конфлікту”, – пояснює вона. 

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ

У разі ухвалення законопроекту, в Україні можна буде змінити свою виборчу адресу один раз на рік. Для цього потрібно буде подати заяву до органу ведення Державного реєстру виборців. 

“В Україні повноцінно та якісно діє Державний реєстр виборців. У нас немає випадків дублювання виборців у різних списках. Ми пропонуємо внести зміни в закон “Про державний реєстр виборців”. Згідно чинній редакції цього закону, кожен виборець має виборчу адресу і вона є підставою, аби громадянина внести до списку виборців на виборчій дільниці”, – пояснює аналітик Громадської мережі ОПОРА Олександр Клюжев. 

За його словами, у 2010 року зміни до законодавства унеможливили зміну виборчої адреси не на підставі місця проживання виборця. На той момент багато експертів вказували, що рішення про звуження підстав для визначення виборчої адреси – це звуження конституційних прав та свобод громадян. Законопроект експертів має виправити цю помилку.

У документі наводяться підстави, які дадуть можливість змінити виборчу адресу: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної людини, договір оренди житла, документи про право власності, шлюб чи родинні відносини з громадянином, який має зареєстроване місце проживання за адресою, яку виборець просить визнати своєю новою виборчою адресою.

Окрім того, підприємці також зможуть змінити свою виборчу адресу, якщо матимуть документ, який засвідчує підприємницьку діяльність.

Олександр Клюжев зауважує, що дискусія про зміну адресу була інтенсивною.

“Можливо, між першим та другим читанням перелік підстав для зміни виборчої адреси буде розширений”, – припускає він. 

Запобіжників для зловживань у законопроекті достатньо, переконана Ольга Айвазовська.

“Людина не зможе змінювати 12 разів виборчу адресу. Тільки один раз на рік. Так само не можна змінити виборчу адресу після того, як вже зареєстровано кандидатів, суб’єктів виборчого процесу. Раніше або протягом п’яти днів після оголошення старту виборчого процесу ви можете змінити адресу. Так само ви не зможете голосувати на першому турі в одній громаді, а в другому – іншій”, – пояснює вона і додає, що ніколи по всій Україні більше, ніж 200 громадян не звертались до Держреєстру за цією процедурою.

До розробки законопроекту, який припинить дискримінацію переселенців та трудових мігрантів, долучились Громадянська мережа “ОПОРА”, Громадський холдинг “Група впливу”, Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) та народні депутати. Також до написання документу долучились громадські організаціх “Донбас SOS”, Людмила Янкіна із Центру інформації про права людини, “Крим SOS”, Благодійний Фонд “Право на захист” та “Восток-COC”. Окрім того, законопроект обговорювала міжвідомча робоча група з удосконалення законодавства у сфері прав людини внутрішньо переміщених осіб при МінТОТ (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи)”.