Чому "гаряча" лінія з попередження насильства міняє короткий номер?

Національна "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, роботу якої забезпечує громадська організація "Ла Страда-Україна", з 24 листопада міняє короткий номер з 386 на 116 123. Дзвінки на цей номер є безкоштовними у мережах трьох операторів Київстар, lifecell та Vodafone.

Як передає кореспондентка Центру інформації про права людини, про це повідомила віце-президентка громадської організації "Ла Страда-Україна" Ольга Калашник сьогодні на прес-конференції в Києві. 

"Цього року виповнилось 20 років з того моменту, як програма "Ла Страда" розпочала свою діяльність в Україні. 20 років тому пролунав перший дзвінок тоді ще не на національну, а на просту телефонну лінію зі звичайним київським номером", — зазначила вона.

За її словами, з того часу "гарячі" лінії "Ла Стради" постійно розвивались, у 2016 році "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації почала цілодобову роботу за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. А сьогодні, у 2017 році, відбувається великий крок – перехід "гарячої" лінії на загальноєвропейський номер 116 123.

"Перехід на новий номер символічно відбувається напередодні глобальної акції "16 днів проти насильства", яка з 25 листопада до 10 грудня проходить у більшості країн світу. Саме для того, аби привернути увагу кожного до проблеми ґендерно зумовленого насильства", — наголосила Калашник.

За її словами, тільки за 9 місяців цього  року на "гарячу" лінію надійшло більш ніж 22,5 тисячі звернень, з них 96% - це звернення, які стосуються домашнього насильства.

Калашник повідомила, що стратегічним партнером "гарячої" лінії є Міністерство внутрішніх справ. Вона також назвала взірцевою взаємодію Національної "гарячої" ліній і поліцейської мережі мобільних груп із протидії домашньому насильству "Поліна".

"Гаряча лінія включена в алгоритм роботи "Поліна". Оператори "гарячої" лінії перенаправляють та  інформують абонентів і абоненток про існування такого алгоритму. Ми дуже цінуємо готовність Міністерства внутрішніх справ та поліції змінюватись і покращувати діяльність у напрямі протидії домашньому насисльству, — зазначила Калашник.

У свою чергу заступниця міністра внутрішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасія Дєєва відзначила, що тема домашнього насильства є досі табуйованою. За її словами, люди не просто соромляться про це говорити — вони бояться про це говорити.

"Чим більше людей і чим більше дітей знають телефон "гарячої" лінії, тим швидше ми робимо крок, до виявлення та протидії домашньому насильству в суспільстві загалом", — говорить Дєєва.

Серед причин такого стану Дєєва назвала неготовність державних інституцій до максимального надання захисту, притулків, підтримки, психологічної реабілітації.

"Ми не маємо ефективного законодавства, ми не ратифікували Стамбульську конвенцію. Ми не готові говорити про домашнє насильство як кримінальний злочин", — наголошує  Дєєва.

Але наразі, за її словами, у міністерства міняються орієнтири і пріоритети.

"Ми спромогтися довести на високому рівні, що домашнє насильство – є корінь проблем. Адже безпека суспільства дійсно починається з безпеки сімей. Дитина, яка стала свідком насильства в сім’ї, на 99% повторює дану рольову модель у своєму дорослому житті. Вона або стає знову потерпілою особою, або вона стає кривдником сама", — говорить Дєєва.

Заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін вважає, що починати говорити про домашнє насильство потрібно зі шкіл та дитячих садків.

"Толерування насильства проти жінок – це загроза не лише конкретним людям, це є загрозою для системи цінностей, яка складає підстави для нашої національної безпеки в інформаційному просторі", — зазначив він.

Представник департаменту зв'язку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Микола Братіца пояснив, чому відбувається зміна номеру "гарячої" лінії.

За його словами, телефонні номери формату 116 визначені Єврокомісією виключно для спрямування викликів до національних служб соціального сектору. Тобто право на доступ до таких служб має бути забезпечено на загальноєвропейському телекомунікаційному просторі.

"Рівень соціального захисту громадян свідчить про зрілість суспільства, про міцність держави. Тому є вкрай важливим забезпечити для громадян можливість своєчасно отримувати психологічну допомогу", — зазначив Братіца.

Він нагадав, що на мережах українських мобільних операторів вже працюють два європейські номери: це 116 000 – "гаряча" лінія з розшуку дітей та 116 111 – "гаряча" лінія допомоги дітям.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: насильство домашнє насильство Ла Страда
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини