У регіонах для мешканців проводять консультації з питань "прописки"

Правозахисники та юристи проводять консультації щодо проблем “прописки”. Результати будуть використані під час підготовки законопроекту зі зміни чинної системи реєстрації місця проживання.

Консультації організували експерти Центру прав людини ZMINA та Мережі правового розвитку. Вони вже відбулися у Білій Церкві, Черкасах та Вінниці.

Як наголошує Людмила Янкіна, керівниця проектів Центру прав людини ZMINA, раніше організація вже провела соціологічне дослідження та з’ясувала, на які сфери життя впливає “прописка”. Зокрема, відомо, що близько 7 мільйонів людей в Україні живуть не за місцем реєстрації.

Зараз група експертів завершує аналіз законодавства та готується до написання законопроекту. Він повинен спростити систему реєстрації, змінивши її з дозвільної на повідомну - тобто таку, за якої людині не потрібно буде доводити право на проживання у житлі. При цьому для власника ніяких ризиків не буде. За словами експертів, відгук мешканців громад дуже важливий — він дає можливість з’ясувати реальні проблеми та потреби, розібрати реальні ситуації.

Щоб будь-яка реформа відбулась успішно, необхідно вийти з площини кабінетних напрацювань та налагодити діалог з мешканцями територіальних громад, комунальними установами, ОСББ та органами місцевого самоврядування. Вони найкраще знають, які проблеми є на місцях, та мають бачення, яким чином варто їх усувати. Ми вже маємо кілька важливих відповідей у вигляді результатів досліджень та аналізу стану нормативної бази. Тепер нам варто вислухати громадян, наскільки вони готові до тих змін, які ми пропонуємо втілити. — зокрема зазначила експертка.

Як показує дослідження, громадяни, що живуть не за “пропискою”, стикаються із серйозними перепонами: наприклад, не можуть голосувати на місцевих виборах, не можуть отримувати субсидії, вторинну медичну допомогу, не можуть оформити паспорт тощо. На думку Євгена Полтенка, виконавчого директора Мережі правового розвитку, сучасна система реєстрації фактично дискримінує людей без відповідної “прописки”.

"Прописка" це вже не просто рудимент радянської епохи, що наче бур'ян досі паразитує на нашому полі. Це непролазні "хащі", які бюрократичними перепонами й суспільними стереотипами блокують доступ до правосуддя для мільйонів наших співгромадян. Люди без "прописки", що мешкають поруч з нами, фактично дискриміновані в оформленні паспорта, голосуванні на місцевих виборах, отриманні гарантованих державою освітніх та медичних послуг. Ми не можемо й далі миритися з цією ганебною проблемою, яка міфами і безглуздими регуляторними актами вкорінилася у нашому суспільстві", — наголошує експерт. За оцінками фахівців, людям, що живуть не за “пропискою, доводиться витрачати щонайменше 750 гривень і 4,5 дні, щоб отримати державні послуги.

На думку правової аналітикині Центру прав людини ZMINA Віти Мусатенко, тема реєстрації місця проживання традиційно пов’язана з багатьма страхами і стереотипами, більшість із яких нічим не підкріплена. Консультації із громадянами дозволяють також роз’яснити, як можна вирішити їхні проблеми.

"При вирішенні питань, пов’язаних із реєстрацією місця свого проживання та місця проживання своїх близьких, переважна більшість керується негативними міфами, а не чинним законодавством. І саме через це багато громадян не можуть захистити свої права", —  підкреслює юристка.

Експерти наполягають: реформа систем реєстрації може бути корисною як мобільним громадянам, так і тим, хто постійно живуть у своїй громаді. Адже місцева влада зможе краще розраховувати бюджет на інфраструктуру та потреби мешканців, коли матиме реальні дані про населення громади.

Захід проведено за фінансової підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду "Відродження"

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: прописка реєстрація місця проживання
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини