У журналістиці завжди є місце правам людини: аргументи за

Науково-практична конференція "Права людини в медіаосвіті та медіадіяльності"

"Чи є перспектива для журналістики на цінностях прав людини? Безумовно, навіть питання такого не має бути", – стверджує адвокатка, письменниця, ведуча Громадського радіо Лариса Денисенко.

Маркус Бранд (зліва)

"Якою б журналістською темою ви не займалися, у ній завжди є місце правам людини", – додає Маркус Бранд, радник з демократичного врядування ПРООН в Україні.

Денисенко та Бранд – учасники науково-практичної конференції "Права людини в медіаосвіті та медіадіяльності", яка відбулася 30 листопада в Інституті журналістики. У ній взяли участь близько 100 викладачів, аспірантів, студентів з різних регіонів України.

Серед ключових питань, які обговорювалися, – як співіснують права людини та стандарти журналістики в Україні, поширення цінностей прав людини у видавничій справі, в діяльності рекламістів, піарників, медіаосвіта в Україні, заснована на цінностях прав людини, якою може бути участь медіа у протидії системним порушенням прав людини в Україні.

Звертаючись до учасників конференції, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Різун наголосив на універсальності прав людини: "Але життя вносить свої корективи – і свої права треба виборювати".

Під час панельної дискусії голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко згадав про напади на журналістів та безкарність цих злочинів: "Ця безкарність породжує такі злочини, як вбивство активістки Катерини Гандзюк". 

Погоджується із ними і представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Степаненко, зауваживши: "Аналізуючи різні звернення до офісу Омбудсмана, ми розуміємо, що саме брак знань позначається на реалізації прав людини. Тому одним із пріоритетних напрямків нашої роботи є саме просвітницька діяльність".

Ще один з секретів якісної журналістики на цінностях прав людини – дослухатися до людей, про яких пишете.

Дмитро Щебетюк

Співзасновник ініціативи "Доступно.UA" Дмитро Щебетюк розповідає: "Часто журналісти запитують, а як ще написати "людина з інвалідністю", які можуть бути синоніми?

Дякувати Богу, уже деякі ЗМІ навчилися не писати "інвалід" чи "обмежені можливості". Я наводжу приклад одного сюжету на ТБ: вони, готуючи сюжет про моє бажання вивчити англійську, ні разу не сказали, що я маю інвалідність. Бо просто в цьому не було необхідності.

Тому моя відповідь: пишіть про людину, не завжди є потреба згадувати її особливість".

Не бійтеся не тільки інформувати, а й діяти в правозахисті.

Своїм досвідом поділилася і Марія Томак, співкоординаторка Медійної ініціативи за права людини: "Будучи журналісткою, я відчувала необхідність відстоювати права людини. Я не могла писати відсторонено. Мені потрібно було діяти. І зараз, займаючись правозахистом, я глибоко переконана, що журналістика і правозахист – не конфліктують, а взаємодоповнюють".

У межах конференції також були презентовані оновлені результати соціологічного дослідження: "Що українці знають і думають про права людини". Зокрема, медіа в Україні залишаються серед лідерів з інформування і роз’яснення про права людини.

Тетяна Печончик

"Наша система освіти не готова навчати правам людини зі школи. Тож ЗМІ, здебільшого телебачення, є найважливішим джерелом інформації про права людини", - коментуючи результати дослідження, сказала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

"Насторожує одна цифра. 50% населення України, знаючи, що їхні права були порушені, навіть нічого не намагалися зробити", - наголосила Світлана Колишко, координаторка проекту Програми розвитку ООН в Україні "Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

За її словами, самосуд як можливість відновити свої права найбільше засуджують жителі Донбасу.

"Спостерігаючи насильство щодня, українці зі Сходу розуміють, що самосуд – не найкращий метод вирішувати проблему", – додала експертка.

У межах конференції студенти мали змогу відвідати виставку, присвячену правам людини. 

Екскурсію веде Андрій Кінаш

"Про героїв та історії виставки я охоче розповідав студентам. Це талановита вдумлива молодь. Але як завжди, бракує часу довше разом подумати над особистостями, подіями, які сталися в сфері прав людини, подискутувати", - поділився гід Андрій Кінаш, голова правління ГО "Март", представник Чернігівського Освітнього дому прав людини.

***

Мандрівна освітня виставка "Кожен має право знати свої права" була розроблена у 2011 році громадською організацією "МАРТ" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" з використанням матеріалів експертів і в рамках плану дій Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права людини", як один з кроків реагування на необхідність системного підходу до навчання правам людини. 

Проведення екскурсії виставкою стало можливим за сприяння Освітнього дому прав людини Чернігові. Екземпляр виставки надано УГСПЛ.

Науково-практична конференція "Права людини в медіаосвіті та медіадіяльності" організована Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром інформаціїї про права людини, Програми Розвитку ООН в Україні. 

Ініціатива впроваджується в межах проекту "Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015–2018 років.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини