Українка, яка “прославила” сусідку по купе як “адептку ДНР”, порушила закон – юристка

Українка Олена Кетінг, яка написала пост в соцмережі Фейсбук про свою сусідку по купе, яка нібито прославляє Донецьк під окупацією і бажає аналогічного в Києві, порушила право на приватність і може бути притягнена до кримінальної відповідальності.

Про це заявила юристка, координатор правового спрямування Благодійного фонду “Восток-SOS” Альона Луньова в коментарі виданню Informator.media.

У публікації Informator.media повідомляється, що низка українських ЗМІ протягом декількох днів поширює інформацію про нібито “любительок русского мира” родом з Донецька. Усі матеріали були написані з посиланням на запис з фотографіями, який опублікований на сторінці Олени Кетінг в соціальній мережі Фейсбук.

Коментуючи пост Олени Кетінг, Альона Луньова підкреслила, що “тут можна говорити про порушення права на приватність”.

Олена Кетінг написала, що 21-22 липня їхала в поїзді Київ-Костянтинівка в одному купе з двома жінками.

“Одна з них (фото нижче, вийшла в Лимані) виїхала до Києва з Донецька 12 років тому, непогано там влаштувалася, люто ненавидить Україну і все українське. В екстазі від нинішнього (“ДНРівського”) Донецька, регулярно його відвідує “погуляти, тому що там чисто, красиво і нарешті порядок навели, коли вже до Києва дійдуть”… … Друга, жінка старшого віку, із Соледара (на одному фото майнула) активно підтримувала співрозмовницю, ненавидить Україну не менше. Давайте зробимо красунь популярними!”, – написала Олена.

При цьому сам пост Олени Кетінг станом на ранок 26 липня має вже більше 6 тисяч поширень і більше 3 тисяч коментарів.

Водночас до редакції Informator.media звернулася Інна Топ, яка є героїнею посту, і заявила, що інформація про неї не відповідає дійсності.

За словами Інни, до неї за коментарями не звертався ніхто з журналістів.

“Мої слова перекрутили. Я ніколи не обговорюю політику, не говорю про це з незнайомими людьми; я ніколи не закликала “русскій мір”, тим більше, не ходила на “референдум” і не підтримувала “ДНР”. Більше того, у пості написана відверта брехня: я живу в столиці з 2012 року, а не 12 років, як указала Олена Кетінг. Я дійсно їхала з цією жінкою в одному купе і говорила з нею про Донецьк. Ми обговорювали ситуацію в Донецьку, який я дуже люблю, тому що це моя батьківщина, і я проти того, щоб моє місто поливали брудом, хоч я там більше і не живу. Нічого з того, що написано в пості Олени Кетінг, я не говорила”, – стверджує вона.

Інна також розповіла, що остерігається проблем, які можуть спровокувати подібні публікації: “У мене є дитина, є батьки, я просто боюся, що тепер мене зацькують…”.

“Від ситуації, в яку потрапила Інна, насправді не застрахований ніхто – бо в сучасному світі швидкість і простота поширення інформації такі, що новина, опублікована одним користувачем на сторінці в соціальній мережі, моментально стає доступною тисячам інших користувачів. А іноді її використовують ЗМІ, без додаткової перевірки і без будь-якої спроби викласти інформацію об’єктивно”, – каже Альона Луньова.

Юристка також вважає, що якби Олена опублікувала інформацію без фотографій, то її складно було б звинуватити у правопорушенні, оскільки інформація, викладена в публікації, не дозволила б ідентифікувати Інну. Але з фотографіями все виглядає зовсім по-іншому.

“Крім того, що на поширення своїх фотозображень Інна згоди не давала, у неї є всі шанси виграти справу в суді – тому що поширення подібної неперевіреної і нічим не підтвердженої інформації несе шкоду не тільки діловій репутації Інни, а й може загрожувати її життю та здоров’ю. І тут можуть бути всі підстави для стягнення компенсації завданої моральної шкоди. Тобто претензії Інни до автора посту, як, утім, і до ЗМІ, які поширили цю публікацію, є цілком законними і обгрунтованими. і тут ЗМІ не можуть виправдовуватися тим, що вони не є першоджерелом”, – наголосила Луньова.

За її словами, “крім позову, в позасудовому порядку від автора поста і від ЗМІ можна і потрібно вимагати опублікувати спростування або свою відповідь на публікацію, в якій міститься недостовірна інформація”, а також “заявити в поліцію, тому що те, що сталося можна кваліфікувати як порушення недоторканності приватного життя, що є кримінально караним вчинком відповідно до ст. 182 КК України”.