Україна має оскаржувати анексію Криму в Міжнародному суді ООН

Документування злочинів на Донбасі здійснюють волонтери, тим часом українська влада через стереотипи щодо Міжнародного кримінального суду не бажає ратифікувати Римський статут. 

Про це розповіла в інтерв'ю виданню INSIDER Олександра Матвийчук, голова Центру громадянських свобод, який займається документуванням злочинів, вчинених на територіях, непідконтрольних Україні.

Вона говорить, що у мобільних групах працюють звичайні волонтери, які пройшли ретельну підготовку.

"Основне їхнє завдання - документування злочинів, учинених під час окупації. Ми розуміємо, що тут і зараз ефекту це почасти не дасть. Хоча б тому, що багато підозрюваних у злочинах людей зараз перебувають на окупованій території. Але рано чи пізно це закінчиться. Тоді зібраний нами матеріал допоможе відновити правосуддя", - говорить Матвийчук. 

Вона зазначає, що професійні слідчі не зголошувалися їздити у складі мобільних груп, хоча їхня допомога потрібна. Допомагають лише неофіційно - наприклад, для дослідження розстрілів "зелених коридорів" проводили балістичну експертизу.

Раніше волонтери їздили і до Криму, але з минулого літа поїздки припинили з міркувань безпеки - не лише своєї, але й тих місцевих мешканців, з якими зустрічалися. Зараз у документуванні порушень прав людини та політичних переслідувань активісти продовжують співпрацювати з Комітетом захисту прав кримськотатарського народу та Кримською польовою місією з прав людини.

"Те, що у Криму немає війни, - ілюзія та пропагандистське кліше. Є там війна. Тиха й без зброї, але громадянське суспільство повністю зачищається. Люди залишилися сам на сам з окупантом", - розповідає Олександра Матвийчук.

Вона активно виступає за ратифікацію Римського статуту, що дозволить звернутися до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Він розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності, злочини геноциду, а з 2017 року до цього переліку має додатися ще й злочин агресії.

"Важливо розуміти, що в Гаазі акцентують увагу не просто на пересічних виконавцях. Він (Міжнародний кримінальний суд - ред.) не буде розбирати, хто конкретно що робив під час усіх місяців конфлікту. Натомість він акцентує увагу на тих, хто віддавав накази. Розкручує цей ланцюг до найвищих "топ-менеджерів", замовників. І ми знаємо, в якій країні сидять ці замовники. Тобто для нас це можливість реалізувати мрію українця: "Путіна - в Гаагу", - говорить Олександра Матвийчук.

За словами правозахисниці, українська влада опирається ратифікації через те, що має стереотипи щодо МКС та не розуміє його природи. При цьому, коли активісти організували круглий стіл з представниками МКС, то парламенські опоненти просто на нього не з'явилися, говорить Матвийчук. 

Водночас є й інші механізми, але Україна чомусь досі не подала позов проти Російської Федерації, наприклад, до Міжнародного суду ООН щодо визнання анексії Криму незаконною. Таке рішення не дозволило би автоматично повернути півострів, але припинило би будь-які спекуляції на цю тему, зазначає експертка. 

Нагадаємо, фахівець з міжнародного права Микола Гнатовський зазначав, що якщо Україна до цього часу не ратифікувала Римський статут, це не означає, що вона не має міжнародних правових зобов’язань боротьби із найтяжчими порушеннями прав людини. За його словами, Міжнародний кримінальний суд не зробить за українську прокуратуру її роботу з розслідування злочинів, і почне діяти лише тоді, коли Україна буде нездатна провести таке розслідування.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Римський статут Міжнародний кримінальний суд Олександра Матвійчук Центр громадянських свобод документування воєнний злочин Міжнародний суд ООН
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини