“Україна – не Китай”, або Як оцінюють експерти указ Порошенка про заборону російських компаній

Дата: 16 Травня 2017 Автор: Ольга Падірякова
A+ A- Підписатися

Сьогодні Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про нові санкції проти низки російських компаній. Серед них – “Аерофлот”, соцмережі “Вконтакте” і “Однокласники”, компанія “Яндекс”, поштовий сервіс Mail.ru, телеканали “Рен ТВ”, “НТВ Плюс”, “ТНТ” та навіть бухгалтерська програма “1С”.

ЧИ ОБМЕЖУЄ УКАЗ СВОБОДИ ГРОМАДЯН?

На відміну від відомих політиків, які привітали чергові кроки в інформаційній війні, правозахисники та експерти вважають, що новий указ вдарить по свободі інтернету в Україні, а країна значно погіршить свій імідж в очах міжнародної спільноти.

Так, зокрема, вважає керівник програм нових медіа громадської організації “Інтерньюз-Україна” Віталій Мороз.

“Логіка влади – дати чергову відповідь з боку держави на інформаційні загрози з боку Росії. Чи є ці загрози? Так є. Чи це вдала відповідь? Сумнівно. Адже паралельно багато зусиль робить громадянське суспільство”, – пише Віталій на своїй сторінці у Фейсбук.

За його словами, десятки мільйонів користувачів дізнаються, що в Україні таки є політика. І їхня оцінка спробам блокувати буде вкрай негативна – довіра до влади впаде ще більше.

“Право президента України – видавати укази й давати рішення для суспільства. Право громадян – давати оцінку на дії влади. Підозрюю, Порошенко з цим указом таки програє. Чи виграє Україна – побачимо”, – зазначає Мороз.

За його словами, у 21 столітті обмежити доступ до інтернету фізично неможливо, якщо ви тільки не Китай з національним firewall.

Мороз нагадує, що правозахисники вже два роки вчать жителів анексованого Криму та окупованого Донбасу обходити блокування сайтів. Тепер, за його словами, цьому ж самому вчитимуть власники російських сайтів та сервісів.

Аналогічну думку висловила голова Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі Центру інформації про права людини.

За її словами, заборону мережі ВКонтакті можна трактувати і як обмеження свободи слова, оскільки у мережі мають свої сторінки також і більшість українських ЗМІ.

Також, за словами Романюк, це вдарить по українських приватних підприємцях, які мають там сторінки, на яких виставляють продукцію.

 

“Ця заборона не дуже продумана, їй бракує попереднього дослідження та аналітики. Адже ці санкції заходять на територію приватного життя й особистих інтересів багатьох українських громадян. Це однозначно обмежує їхні права на комунікацію і спровокує хвилю негативу в суспільстві”, – каже Романюк.

Прес-служба українського офісу “ВКонтакте” стверджує, що в Україні мережу відвідують 16 мільйонів користувачів щомісяця.

У Mail.ru Group вважають політично мотивованим рішення української влади закрити доступ до ресурсів компанії, і заявляють, що від нових санкцій “постраждають 25 мільйонів жителів України”.

Як свідчить офіційна статистика “Яндексу”, аудиторія його сервісів у березні 2017 року становила 10,84 млн осіб.

У свою чергу юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що дія указу в частині блокування соцмереж повинна мати перехідний період. Адже дуже багато приватного контенту самих користувачів – фізосіб, який може бути цінний для них, і зберігатися тільки в цих соцмережах. А указ уже набрав чинності і вже має виконуватися.

“Усе це викличе обурення”, – прогнозує Головенко.

З іншого боку, Оксана Романюк передбачає, що більшість користувачів обходитимуть блокування, якщо воно буде, через спеціальні сервіси, як-от анонімайзери та VPN.

“Капітан очевидність підказує нам, що будь-яке інтернет-блокування в сучасному світі елементарно обходиться, але життя таких юзерів стає в рази цікавішим, об’єднаним спільною ідеєю, і з нальотом романтики і боротьби з цензурою”, – іронізує вона.

Романюк також додала, що, за даними досліджень ІМІ, останнім часом в Україні спостерігалась тенденція зменшення використання мереж “Однокласники” та “ВКонтактє” і зростання використання мережі Фейсбук. Але тепер через заборони може з’явитись хвиля людей, які навпаки почнуть використовувати російські соцмережі.

Вона навіть зробила припущення, що після заборони Яндексу принципово почнуть використовувати ті, хто раніше використовував лише Google.

“Я не бачу актуальності застосування заборон саме зараз”, – додає Романюк.

Вона також наголосила, що заборона чергової групи російських телеканалів, ясна річ, буде сприйнята міжнародними організаціями як акт цензури і це однозначно вплине на рейтинг України.

“Це при тому, що згідно з дослідженнями ІМІ, російськими ЗМІ загалом користуються менше 1% українських громадян”, – говорить Романюк.

Юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай у коментарі для Центру інформації з прав людини зазначає, що заборони у згаданому указі лягають під частину 2 статті 10 Європейської конвенції з прав людини.

Згідно з цим пунктом, “здійснення свободи вираження поглядів, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду”.

Тобто, за словами Ігоря Розкладая, держава Україна має право обмежувати діяльність суб’єктів, які становлять реальну небезпеку.

“А з огляду на доступ російських спецслужб до будь-якої інформації в мережі інтернет в межах юрисдикції російських суб’єктів може збиратися інформація про діяльність і переміщення військовослужбовців і держслужбовців, знімання геоданих тощо. Що має реальні наслідки у вигляді атак військових сил РФ і їх пособників на військові підрозділи”, – зазначає Ігор Розкладай.

ЧИ МОЖЛИВО ЗАБЛОКУВАТИ САЙТИ ТА МЕРЕЖІ?

Юристи громадських організацій сумніваються, що на практиці указ можна буде легко реалізувати.

За словами Оксани Романюк, в Україні не існує робочого механізму, як блокувати сайти.

“До цього в Україні сайти не блокувалися, за винятком хіба що дитячої порнографії. Кілька місяців тому ми робили дослідження сайтів, які продукують інформацію від імені так званих “ЛНР” та “ДНР”. Ці сайти не заблоковані, і всі можуть їх читати”, – говорить Романюк.

Вона підкреслює, що єдиний механізм, який існує для блокування сайтів, це отримання заборони через рішення суду.

РНБО і СБУ “Українській правді” заявили, що питаннями реалізації заборон займатиметься Державна служба спецзв’язку та захисту інформації України.

Адже санкції накладені не на українських провайдерів, тобто немає прямої дії указу на провайдерів, і вони мають блокувати російські сайти й інтернет-сервіси тільки після рішення суду.

А для того, щоб здійснювалася дія указу на провайдерів, потрібно вносити зміни в закон “Про телекомунікації”, що навряд чи буде просто.

“А поки що ситуація приблизно така: приходить орган виконавчої влади до провайдера, і каже, Вася, блокуй “ВКонтактє”. А Вася каже – не буду, і далі тяжба в суді”, – пояснює Романюк.

Та якщо все ж норми указу доведеться виконувати, то санкції вдарять по українських провайдерах, оскільки для них буде дуже складно блокувати кожному окремому користувачу кожну окрему сторінку. Це вимагатиме від них більших фінансових і ресурсних витрат.

Про те, що здійснення блокування українськими провайдерами російських сайтів, які потрапили під санкції, на даний момент неможливе технічно, говорять і в Інтернет-асоціації України. Голова асоціації Олександр Федієнко в коментарі “Інтерфакс-Україна” пояснив, що для реалізації блокування провайдерам може знадобитися час і великі кошти на переоснащення обладнання та зміна топології мережі.

Водночас голова асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова повідомила “Інтерфаксу”, що теоретично технічне обмеження доступу до деякої кількості ресурсів можливе, але на практиці його буде легко обійти.

“Будь-який вид блокування (DNS, URL, IP-адреса та ін.) неефективний, а просунуті користувачі легко його обійдуть”, – зазначила вона.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter