Українці просять міжнародного захисту для російського історика, якого переслідує ФСБ

Дата: 28 Грудня 2016
A+ A- Підписатися

Українські урядовці, парламентарі та представники громадських організації просять міжнародну спільноту виступити на захист російського історика, голови карельського відділення Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного товариства “Меморіал” Юрія Дмитрієва, якого 13 грудня заарештувала ФСБ і якому загрожує тривале ув’язнення.

Про цей йдеться у спільному відкритому зверненні представників української влади та громадськості до міжнародних інституцій.

Автори заяви вважають, що переслідування Дмитрієва є помстою російської влади за розкриття прізвищ виконавців репресій у 1930-х роках.

У заяві повідомляють, що 13 грудня Федеральна служба безпеки РФ заарештувала Дмитрієва за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії.

“Такий привід для арешту пана Дмитрієва змушує згадати практику КГБ, який мав звичку “шити” дисидентам кримінальні статті, зокрема, В’ячеславу Чорноволу інкримінували зґвалтування, а Зиновію Антонюку — “дармоїдство”, попередньо не даючи йому жодної можливості влаштуватися хоч на якусь роботу. Ситуація навколо Юрія Дмитрієва є яскравим свідченням того, що в сучасній Росії справді повертаються до практики сталінських і брєжнєвських часів із тотальним беззаконням і тероризуванням власних громадян”, — йдеться у заяві.

Незадовго до арешту Дмитрієва “Меморіал” зібрав і виклав у мережу Інтернет базу працівників органів державної безпеки Радянського Союзу під час Великого терору. Дмитрієв та його колеги провели гігантську роботу зі встановлення імен, прізвищ, звань, місць служби та інших даних працівників радянської держбезпеки у 1930-х роках. Незабаром після оприлюднення бази на адресу “Меморіалу” почали надходити недвозначні “рекомендації” згорнути проект та погрози.

“Ми висловлюємо свою підтримку Юрію Дмитрієву та тверду впевненість у тому, що справедливість рано чи пізно візьме гору, а злочинці комуністичного режиму будуть покарані. Ситуація навколо пана Дмитрієва є яскравою демонстрацією того, що чекає як добросовісних дослідників історії ХХ століття, так і всіх прихильників вільної думки і слова там, куди може дотягнутися своїми руками Росія – спадкоємиця сталінського СРСР”, – зазначено заяві.

Автори підкреслюють, що для українців постать Дмитрієва має особливе значення, тому що саме він віднайшов поховання жертв розстрілів у Сандармосі, де у 1937 році співробітники НКВД розстріляли більше тисячі представників української культурної еліти. Зокрема, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антона Крушельницького з двома синами, Миколу Зерова, Валер’яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших. Довгий час їхнє місце захоронення було невідоме, і тільки у 1998 році Юрій Дмитрієв розшукав братську могилу української модерної культури.

Звернення до міжнародної громадськості з проханням виступити на захист Дмітрієва підписали:

  • громадські діячі: Романюк Оксана, виконавча директорка Інституту масової інформації, Шамайда Тарас, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”, Слабоспицький Олег, координатор Громадського сектору Євромайдану, Розкладай Ігор, головний експерт групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ, Супрун Марко, в.о. директора Ініціативи “Захист патріотів”.
  • правозахисники: Олександр Павліченко, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, Захаров Євген, директор Харківської правозахисної групи, Матвійчук Олександра, голова правління Центру громадянських свобод, Тополевська Лідія, директорка Центру правових і політичних досліджень “СІМ”;
  • голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голови комітетів Верховної Ради України Ганна Гопко, Вікторія Сюмар та Микола Княжицький;
  • історики: Андрій Когут, директор Архіву СБУ, Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Забілий Руслан, директор Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, Стасюк Олеся, директорка Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”, Ісаюк Олеся, представниця Центру досліджень визвольного руху.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter