Українська молодь – яка вона?

Ірина Виртосу

"– Ну і молодь нині пішла, не те, що ми…" Зізнаюсь, від цієї фрази мені завжди не по собі – стільки в ній чую осуду. Хоча це не так. Серед моїх однолітків так багато сильних, відповідальних, безстрашних людей, які працюють, не шкодуючи себе, які справді вірять у зміни в Україні й прагнуть їх творити самі. Але в суперечках зі старшим поколінням часом бракувало залізних аргументів.

Натепер вони є – у конкретних цифрах національного соціологічного дослідження "Що українці знають і думають про права людини". Тут можна подивитися, наскільки молоді люди 18-29 років відрізняються від представників інших вікових груп – 30-54 роки та 55 років і старше.

ЗУХВАЛА ДО СОЦІАЛЬНИХ БЛАГ

Перше, що впадає в око, молодь, хоч і схожа настроями на старших, але за деякими показниками вже суттєво відрізняється від них.

Так, за результатами опитування, найважливішою цінністю молоді українці вважають свободу. Про це кажуть 84% респондентів. Для порівняння: серед старшого населення свободу цінують 80% українців у віковій групі 30-54 роки і трохи менше (77%) представники покоління 55 плюс.

Характерним є топ-10 пріоритетних прав молодих українців.

Показово, вони менш схильні очікувати від держави соціальних благ, натомість їм важливо самим розпоряджатися власною долею. Про це каже половина опитаних молодих людей (на противагу 45% і 40% респондентів із старших вікових груп).

Також для третини молоді (35%) серед найважливіших прав людини – повага до приватного і сімейного життя (що на п’ять відсотків більше від респондентів старшої вікової категорії). До того ж майже кожний п’ятий молодий українець вважає найважливішим право на шлюб і рівноправність у шлюбі – для решти цей показник дещо нижчий.

 Цікаво, що опитані молоді українці не проти скористатися правом на житло: у рейтингу топ-10 посідає друге місце (63%). Водночас право власності для молоді менш актуальне. Що свідчить радше про те, що майнові питання старшого покоління краще вирішені, аніж у двадцятилітніх хлопців і дівчат.

Кожна друга молода особа (53%) цінує право на справедливий суд. Згідно з даними дослідження, це на 2-4% менше, ніж у старшій віковій категорії. З огляду на молодий вік респондентів і, очевидно, невеликий досвід з відстоювання своїх прав це непоганий показник поінформованості про право на доступ до суду, право на адвоката чи правову допомогу.

Чомусь переконана, що молоді люди охочіше звертатимуться до суду в захисті своїх прав, а не просто скаржитимуться на кухні. Так, 20% опитаних визнали звернення до суду як один з найефективніших способів захисту. (Цю позицію підтримує лиш 17% представників середньої вікової групи і ще менше – всього 12% – серед найстаршого населення.)

Тільки кожна десята молода людина не вірить, що в Україні є способи захистити свої права. Але цей показник удвічі й тричі вищий для старших вікових груп.

Молодим українцям важливими також є право на життя (81%), право на освіту (61%), право на свободу та особисту недоторканність (55%).

ПРОТЕСТНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНА

Ще один із сильних аргументів – переважна кількість молоді (56%) вимагає від держави забезпечити однакові "правила гри". Іншими словами – дайте нам рівні умови та можливості у житті, а ми беремо відповідальність, як ці шанси використаємо.

Що меншою мірою можна сказати про старше покоління. Тут 48% українців 30-54 років погоджуються, умовно кажучи, на сухий пайок в обмін на свободу совісті, поглядів та дій. Ще менше серед тих, кому за п’ятдесят п’ять: тут кожний другий переконаний, що держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини усім необхідним для її життя та розвитку.

Менше третини (27%) молодих людей кажуть про погіршення ситуації із правами людини за час, що минув після Євромайдану. На відміну від покоління 55 плюс – 42% опитаних обурюються, що жити стало важче.

Молодь очікувано проявляє себе як протестна сила. Майже кожний дев’ятий молодий українець та українка (12%) брали участь у мирних демонстраціях. Це втричі більше від респондентів віком 55 років і старше (4%).

Молоді люди також активно підписувалися під зверненнями та петиціями, підтримували флешмоби, акції та кампанії соціальних мереж. Понад десять відсотків молодих людей охоче включаються в активне життя України і сьогодні.

ВІДКРИТА ДО ІНАКШОСТІ

Та чи не найбільше надихаюсь цифри, де йдеться про повагу до людського різноманіття.

Чи готові респонденти обмежувати права соціальних груп, до яких у суспільстві часто вороже ставлення, – одне з лакмусових запитань дослідження. Адже одна справа говорити про людей, на яких простіше бути схожим (як-от безробітні), і зовсім інша… коли пропонують стати на місце ромів, екс-засуджених чи ЛГБТ-спільноти.

Згідно з даними дослідження, у нашій державі є солідний відсоток людей, які готові за певних обставин обмежувати в правах різні соціальні групи. Ці "певні обставини" – досить розмите поняття, а відтак може схвалюватися практично будь-яка дискримінація. Не зовсім безпечна тенденція для України.

Утім, українська молодь менш схильна заганяти людей у різні соціальні гетто.

Те, що в жодному разі не можна обмежувати права колишніх засуджених, підтримують 43% молодих респондентів (на противагу 40% середнього та 35% старшого покоління).

Про те, що роми мають однакові права з рештою громадян України, кажуть 47% опитаних молодих українців (для порівняння із середнім і старшим поколінням – таких лиш 42% та 37%).

Схожа ситуація і щодо лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів: їхні права не можна обмежувати, кажуть 48% молодих українців.

…Тож українська молодь понад усе цінує свободу, прагне нових знань і готова сама творити зміни. Без сумніву, молоді українці інтернет-просунуті, більш терпимі до інакших й оптимістичніше за старше покоління дивляться в майбутнє.

Тож я чи не вперше згодна з тим, що молодь – уже не така. І нарешті кажу це з гордістю.

ДОВІДКА. Загальнонаціональне соціологічне дослідження "Права людини в Україні" було проведене з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та фірмою "Юкрейніан соціолоджі сервіс" на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Центром інформації про права людини і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Усього було опитано 2002 респонденти на всій території України, крім окупованої частини Донбасу і Криму. Похибка не перевищує 2,2%.

Ірина Виртосу для The Ukrainians

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини