Українські суди не бачать порушень у незаконній публікації передвиборчої агітації в мережі – звіт

У липні поточного року в Єдиному державному реєстрі судових рішень опублікували три рішення у справах про порушення обмежень ведення передвиборної агітації, проте в жодному людей, які незаконно публікували її в мережі, не визнали винними. 

Такі дані моніторингу громадської організації “Платформа прав людини”. 

Одна зі справ стосувалася публікації користувачем фейсбуку фотографії свого бюлетеня з результатами волевиявлення в день голосування на позачергових парламентських виборах. 

“Встановивши зазначений факт, суд не побачив порушення закону. Він зробив висновок, що фотографування та демонстрація свого бюлетеня, за яким особа здійснювала голосування, поза межами приміщення для голосування не є порушенням таємниці голосування”, – розповіли автори звіту та додали, що суд навіть не розглядав питання про порушення обмежень проведення передвиборної агітації поза дозволеними строками.

Дві інші справи стосувалися публікації передвиборчої агітації особами, яким це заборонено законом, – заступником міського голови та членом ОВК. В одній із них суд узяв до уваги пояснення про те, що трапився злам персональної сторінки користувачки, а в іншій дійшов, за словами експертів, неочікуваного висновку.

Читайте також: Фото бюлетеня у фейсбуку: порушення закону чи цифрове право виборця?

“Фактичні дії відповідача з репосту (опублікування) на своїй сторінці у соціальній мережі “Фейсбук”, яка не є електронним засобом масової інформації, не є поширенням агітаційних матеріалів як серед своїх друзів, так і серед необмеженого кола осіб”, оскільки, “не володіючи назвою профілю відповідача в соціальній мережі “Фейсбук”, пересічний громадянин не зможе отримати вказану інформацію”, – цитують роз’яснення суду правозахисники. 

Агітація в день виборів, яка заборонена законом, є явним порушенням, але судова практика в цьому питанні, як зазначають експерти, є неадекватною.

“Такий стан речей не дозволяє забезпечити рівні умови участі у виборчих перегонах для всіх кандидатів”, – пояснюють вони. 

Позиція суду суперечить не тільки сталій судовій практиці поширення інформації в інтернеті, але й сучасним реаліям, стверджують правозахисники, і загрожує реалізації права українців на вільні вибори. 

Як відомо, 21 липня в Україні відбулися позачергові парламентські вибори. За даними ЦВК, явка на них становила 49,84%. У день голосування правоохоронці зареєстрували понад 2 тисячі повідомлень, пов’язаних з виборами. Правоохоронці фіксували на дільницях так званих “гастролерів”, а на Львівщині одна з виборчинь намагалася з’їсти бюлетень.