Українські журналісти у Відні назвали 50 порушників свободи слова у Криму

Дата: 21 Червня 2017
A+ A- Підписатися

Українські журналісти у Відні представили список ворогів свободи слова в окупованому Росією Криму, складений Центром інформації про права людини у співпраці з Міністерством інформаційної політики. У списку імена та прізвища понад 50-ти осіб, причетних до придушення свободи слова і порушень прав журналістів.

Презентація списку відбулась в рамках конференції ОБСЄ “Свобода слова в нестабільних ситуаціях”, яка проходить у віденському Хофбурзі, передає кореспондент Центру інформації про права людини

“Ми розуміємо, що в окупованому Криму, як і на власній території, Росія діє аж ніяк не правовими методами. На жаль, в України та міжнародної спільноти є небагато інструментів, якими можна було б реально вплинути на ситуацію зі свободою слова на півострові. Але, на нашу думку, злочини не можуть залишатися непокараними, якими б недосконалими не були інструменти впливу. Злочини мають бути задокументовані, а злочинці мають нести персональну відповідальність”, – заявила під час презентації радниця Мінінформполітики України Юлія Каздобіна.

За її словами, з цією метою громадська організація Центр інформації про права людини у співпраці з міністерством збирають інформацію про порушників прав журналістів, систематизують їх, а складені  списки порушників, передають до прокуратури АРК, яка за описаними випадками відкриватиме кримінальні провадження.

Головний редактор інформаційного агентства “BlackseaNews” Андрій Клименко розповів, що він виїхав з Криму незабаром після так званого референдуму. Кримінальну справу за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії проти нього відкрили після того, як він виступив з доповіддю у американській організації The Atlantic Council про порушення прав людини у Криму. Його занесли у офіційні російські списки терористів і екстремістів.

За словами Клименко, цей список регулярно поповнюється, бо він сам опускається в ньому все нижче. Після порушення проти нього кримінальної справи у його колеги Тетяни Гучакової, яка на той час не виїхала з Криму, провели багатогодинний обшук. Після цього вона також змушена була виїхати в материкову Україну.

Андрій Клименко вважає, що Росія перетворює Крим на військову базу, а на військовій базі не може бути свободи слова.

Головний редактор інформаційної агенції “Кримські новини” Гаяна Юксель розповіла, як відбувалося витіснення українських і кримськотатарських ЗМІ на початку окупації. За її словами, з кримськотатарськими ЗМІ розправлялися особливо жорстко, тому що саме кримськотатарський народ виступив з масовими протестами проти незаконної анексії Криму.

“У серпні 2014 року ми з моїм чоловіком Ісметом Юкселем, який є генеральним координатором “Кримських новин”, виїхали тимчасово до Туреччини, оскільки чоловік має турецьке громадянство. 10 серпня, коли ми поверталися назад, у місті Армянську співробітники прикордонної служби ФСБ заявили, що він не має права протягом п’яти років заїжджати на територію Криму і Російської Федерації. Тоді ми зрозуміли, що в Криму нам працювати не дадуть”, – розповіла Гаяна Юксель.

За її словами, співробітники агентства отримували погрози з вимогами припинити свою діяльність на півострові, їх викликали на допити до ФСБ.

“22 квітня 2015 року мене викликали до Центру боротьби з екстремізмом, де допитали і склали протокол, який стосувався публікацій 2006 року. 2015 року діяльність агентства була припинена на території Криму, адже окупаційна влада не надала дозволу на роботу. Ми перенесли агентство до Києва”, – розповідає Юксель.

У свою чергу журналістка радіо “Крим. Реалії” Олена Юрченко зазначила, що першим кроком Росії після анексії було відключення українських телеканалів і радіостанцій на території Криму.

“Цей крок показав, наскільки успіх окупації залежав від російської пропаганди і брехливих новин про Україну і світ. Після цього на півострові створили умови, за яких робота незалежних ЗМІ стала неможливою. Окремих журналістів і цілі редакції вичавлювали з Криму. Деякі з них позбавилися свого майна, наприклад, телеканал “Черноморская”, в якого окупаційна влада вкрала все обладнання. Всього з Криму змушені були виїхати 11 редакцій, в тому числі єдиний в світі кримськотатарський канал ATR”, – зазначила Олена Юрченко.

Журналіст Юрій Луканов, який представляє на заході Центр інформації про права людини, додав, що останнім часом Росія почала застосовувати нові технології придушення свободу слова. Якщо на початку медійників вона звинувачувала у закликах до порушення територіальної цілісності Росії, то затриманих восени 2016 співробітників севастопольського аналітичного центру “Номус” Дмитра Штиблікова і Олексія Бесарабова російська влада оголосила диверсантами.

Нагадаємо, 3 березня в Києві правозахисники оприлюднили поіменний список на основі свідчень постраждалих журналістів, фото, відео, повідомлень у ЗМІ та офіційних документів. У так званий список “душителів свободи слова” увійшли щонайменше 10 людей, які організували масштабне згортання свободи слова та вираження поглядів в Криму. А понад 50 є виконавцями цього злочину, які безпосередньо здійснювали переслідування та залякування журналістів на окупованому півострові.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter