Уповноважений з прав людини та правозахисні організації України представили ситуацію з правами людини в Україні державам-членам ООН

16 червня 2013 українські та російські правозахисники виступили перед міжнародною спільнотою в рамках заходу, що супроводжував 26-у сесію Ради ООН з прав людини, яка триває наразі у Женеві. У Заході взяли участь понад 50 дипломатичних представників, акредитованих при женевських органах ООН, в тому числі представники європейських країн, США, Туреччини та Росії.

Відкриваючи захід, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська наголосила на відсутності адекватного захисту прав людини на тимчасово окупованій території Республіки Крим, зокрема обмеження політичних прав, недотримання соціально-економічних прав, дискримінаційне застосування права на мирний протест, особливо для кримських татар та україномовного населення.  Уповноважений також занепокоєна масовими порушеннями прав людини у східних областях України.

Відзначаючи нові небезпеки, з якими стикаються кримські татари сьогодні, зокрема, пов’язані із одномоментним і досить травматичним переходом Криму під юрисдикцію російського законодавства, Рефат Чубаров, голова Меджлісу, закликав міжнародні організації, уряди і парламенти держав-членів ООН визнати Меджліс кримськотатарського народу, виконавчого органу Курултая кримськотатарського народу вищим представницьким органом кримськотатарського народу. Він також зазначив, що Меджліс вирішив ігнорувати т.з. вибори до Кримського парламенту та місцевих органів Криму, призначені на 14 вересня 2014 р. через дискримінаційні закони «Про вибори депутатів Державної Ради Республіки Крим» та «Про вибори депутатів представницьких муніципальних органів Республіки Крим», прийняті нещодавно владою Криму.

Під час зустрічі мова йшла і про зміну тенденцій у сфері захисту свободи слова та прав журналістів. Роман Головенко з Інституту масової інформації відзначив позитивні зрушення у сфері захисту свободи слова в Україні, зокрема, пов’язані з прийняттям закону про суспільне мовлення. Разом з тим масштаби порушень прав журналістів та свободи слова не зменшуються на території країни, однак з березня 2014 року змінюється їхня географія: на сьогодні  найбільша кількість порушень зафіксована в Криму та Донецькій та Луганській областях – 118, 95 та 50 відповідно.

Українські правозахисники підкреслили, що розслідування злочинів, скоєних у період Євромайдану, має залишатись не менш важливою задачею нової влади, ніж вирішення ситуації у гарячих точках на Сході.

Участь у заході взяли і російські правозахисники, зокрема Андрій Юров, член Комітету з прав людини при Президенті Російської Федерації, який відмітив все зростаючий тиск на національні меншини в Криму та наголосив на важливості розширення діяльності моніторингової місії ООН і на території Кримського півострова.

Вимоги та рекомендації українських правозахисників були озвучені Аркадієм Бущенком з Гельсінської спілки з прав людини ат Олександрою Матвійчук з Центру громадянських свобод, а саме:

-        для України

  1. розслідувати всі злочини та притягти до відповідальності всіх винних у грубих та масових порушеннях прав людини під час подій на Євромайдані (листопад 2013 –лютий 2014), а також у Криму та східних областях, починаючи з березня 2014;
  2. забезпечити проведення анти-терористичної операції у відповідності до норм національного законодавства та розслідувати злочини, скоєні всіма сторонами конфлікту;
  3. без зволікань ратифікувати Римський статут;

-        для Російської Федерації

  1. прийняти ефективні та адекватні заходи по недопущенню перетину російського кордону озброєними найманцями та незаконними озброєними угрупуваннями, які прагнуть потрапити на територію Україну;
  2. сприяти об’єктивному висвітленню подій в Україні російськими засобами масової інформації;

-        для країн-членів ООН

  1. сприяти діяльності моніторингової місії ООН в Україні та всім сторонам конфлікту забезпечити безперешкодну роботу місії на всій території країни, в тому числі в Криму;
  2. надати міжнародну правову допомогу Україні з метою розслідування та притягнення до відповідальності осіб, винних у масових порушеннях прав людини в Україні, починаючи з листопада 2014 р.;
  3. надати технічну допомогу Україні у створенні «мирних коридорів» для виведення цивільного населення з зони проведення анти-терористичної операції до сусідніх областей України та поширення інформації щодо такої можливості серед цивільного населення;
  4. не спиратися у своїх висновках виключно на інформацію, яка подається російськими засобами масової інформації;

-        для Ради ООН з прав людини - негайно відреагувати на події в Україні , включаючи події в Криму та східних областях України 

Під час дискусії, найактивнішим учасниками якої були представники Європейського Союзу, Туреччини та Росії, обговорювались проблеми внутрішньо переміщених осіб, питання відключення російських каналів на території України, порушення прав кримськотатарського народу в Криму, статус розслідування подій в Одесі та роль Уповноваженого у моніторингу дотримання прав людини в «гарячих» точках країни.

Українські правозахисники сподіваються, що їхні рекомендації знайдуть своє відображення у Резолюції по Україні, яку планується винести на голосування Ради ООН з прав людини в цьому місяці.  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: США Женева ООН Росія
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини