Уряд не створив механізму участі нацменшин у соціально-політичному житті країни

Уряд не підготував аналітичній звіт про реалізацію права національних меншин на участь у публічному та соціально-політичному житті. Він також не визначив механізму реалізації такого права з боку місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. 

Це випливає зі зведеного звіту Міністерства юстиції, оприлюдненого на сторінці Громадської платформи моніторингу імплементації Нацстратегії з прав людини. 

Міністерство юстиції повідомляє, що в Запорізькій області задля цілей заходу Плану дій Нацстратегії створили Координаційну раду громадських об’єднань національних меншин при голові обласної державної адміністрації (ОДА). До ради увійшли 28 організацій. Вона щоквартально "проводить свої засідання з актуальних питань, що стосуються прав корінних народів і національних меншин". 
 
Окрім цього, у Черкаській області створили раду ОДА з питань взаємодії з громадськими організаціями національних меншин. До її складу ввійшли 11 керівників національно-культурних товариств вірмен, чеченців, ромів, азербайджанців, греків, євреїв, поляків і німців. Відомство твердить, що учасники ради "розглядали питання про захист прав етнічних спільнот області, недопущення проявів ксенофобії, антисемітизму, міжнаціональної та релігійної ворожнечі, виділення приміщення для проведення репетицій творчих колективів нацменшин, виховання толерантності та культури поведінки людини".
 
Мін’юст звітує про низку культурних заходів за участі нацменшин у Запоріжжі, Харківській, Херсонській і Черкаській областях.  
 
"Так, 17 лютого 2017 року у Запорізькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відбулася зустріч представників Альянсу міст і регіонів України, ромської громадської організації "Лачо Дром" та фахівців структурних підрозділів Запорізької міськради з нагоди виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини", – йдеться у звіті. 
 
"19 лютого 2017 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди відбувся ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади нацменшин (російська мова та література). У ній взяли участь 129 учнів 9 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Харкова та області. За результатами олімпіади визначено 65 переможців", – повідомляє відомство.
 
Разом з тим Мін’юст запевняє, що відділи організаційної роботи та відділи з питань внутрішньої політики апаратів райдержадміністрацій на Херсонщині моніторять районні ЗМІ. Вони слідкують, аби медіа забезпечували мовні права українців, нацменшин, "не дискримінували та не принижували їхню гідність"
 
Зола Кондур
Представники нацменшин у владі місцевих громад краще знають проблеми та активніше представляють інтереси спільноти. У цьому переконана представниця ромського фонду "Чіріклі" Зола Кондур. Вона вважає, що таким чином роми у владі могли б сприяти інтеграції національної меншини в українське суспільство. Однак на сьогодні вони не представлені у Верховній Раді, Кабміні, вкрай мало представлені на рівні місцевих рад, у тому числі на Закарпатті.
 
"Дуже рідко буває, коли роми беруть участь у прийнятті рішень на рівні міністрів чи ОДА, бо немає таких призначених людей, які б могли обіймати владні посади та лобіювати інтереси ромів. Наприклад, у міській раді Ужгорода активно працюють два депутати ромської національності, які дійсно представляють інтереси своїх виборців і багато чого вже зробили для ромів. Ромське питання на тлі наслідків війни – ветеранів АТО, переселенців, сприймається в суспільстві недоречним. Однак саме роми найактивніше опікуються ромським питанням, бо вони знають проблему зсередини", – каже вона і додає, що появі ромів у владі сприятимуть програми з підготовки ромських лідерів та активістів і готовність представників влади приймати ромів на держані посади. 
 
 
Приклад подібних успішних програм є у Ради Європи, однак Україна не є пріоритетом цієї організації. 
 
Словенії з 20 підготовлених учасників десятьох обрали у місцевих громадах. Є роми в Португалії, які збираються брати участь у парламентських виборах", – каже Зола Кондур.  
 
Окрім цього, фахівчиня звернула увагу, що в уряді немає бажання створювати механізм обліку ромів як у цілому в Україні, так і в окремих регіонах та населених пунктах. Без точної статистики про ромів держава не може коректно вибудовувати політику стосовно інтеграції ромів в українське суспільство, переконана вона. 
 
Нагадаємо, 114-й захід Нацстратегії зобов’язує уряд створити механізм для участі представників корінних народів і нацменшин в ухваленні органами державної влади та місцевого самоврядування рішень, які стосуються прав корінних народів і національних меншин. 
 
19 квітня 2018 року Києві учасники праворадикальної громадської організації "Січ-С14" вигнали ромів з табору на Лисій горі, а також спалили їхні речі та намети. 25 квітня Національна поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розгін ромського табору. 
 
27 квітня у Києві близько 50 активістів пікетували Головне управління Нацполіції, вимагаючи ефективного розслідування погрому з притягненням винних до відповідальності. Окрім того, протестуючі вимагали службової перевірки працівників поліції, які, прибувши на виклик, відмовились надавати допомогу та навіть переконували потерпілих якнайшвидше погодитись із вимогами нападників.
 
Окрім цього, роми постраждали на Тернопільщині в селі Велика Березовиця, де 22 травня нападники спалили табір. Також 7 червня представники "Національних дружин" Києва розгромили ромський табір, що знаходився в Голосіївському парку. 
 
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для "Правового простору"

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: національні меншини Міністерство юстиції Словенія Нацстратегія з прав людини
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини