Уряд виконав лише 29% Плану дій Нацстратегії з прав людини. Чи мало це?
Міністерства та відомства виконали всього 29% Плану дій Нацстратегії з прав людини.
Про це повідомила координаторка моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини Ксенія Семьоркіна, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
Не виконано 31% заходів, у стані виконання 22, а частково виконані 18%.
“Часто органи влади зазначають, що захід виконано. Насправді він не виконаний, бо виконавці звітують про прийнятий нормативно-правовий акт із зазначенням ідентичного за змістом заходу Плану дій, але в самому документі тих питань, які повинні бути врегульованими, немає”, – розповіла представниця Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Ксенія Семьоркіна. Водночас правозахисниця констатувала зменшення кількості громадських організацій, які провадять незалежний моніторинг виконання Плану дій.
Виконання заходів із блоку “Нові виклики” моніторили БФ “Право на захист”, ГО “Крим SOS”, ГО “Донбас SOS”, ГО “Громадський холдинг “Група впливу”, БФ “Восток-SOS”, ГО “Програма “Радники з питань ВПО” SSS” та ГО “Центр інформації про права людини”. Заходи із забезпечення прав дитини – БФ “Зміни одне життя – Україна”, забезпечення прав національних меншин та корінних народів – Український незалежний центр політичних досліджень, а заходи, що стосуються прав ЛГБТ-спільноти, – правозахисний ЛГБТ-Центр “Наш світ”.
Уряд виконав найбільшу кількість заходів у праві на свободу та особисту недоторканність – вісім із 12. Найгірше становище з імплементацією заходів про захист прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. У цьому блоці виконавці не виконали всі шість заходів.
В УГСПЛ серед позитивних кроків у виконанні документа називають розроблення законопроектів:
– “Про компенсацію збитків жертвам умисних насильницьких злочинів”;
Окрім цього, в межах Плану дій схвалили концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні, затвердили План заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб до 2020 року, впровадили електронну систему обліку всіх дій із затриманими особами в ізоляторах тимчасового тримання Нацполіції (Custody Record). Верховна Рада також ухвалила закон про спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень та про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Серед провалів уряду та Верховної Ради правозахисники виокремлюють відмову розробляти законопроект про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства, небажання ратифікувати Стамбульську конвенцію, відмову приєднатися до Конвенції про захист дітей і співробітництво з питань міждержавного всиновлення та відмову затверджувати механізм здійснення громадського контролю місцевими громадами за роботою підрозділів МВС.
Окрім цього, Ксенія Семьоркіна повідомила, що Міносвіти відмовляється затверджувати розроблену спільно з Мін’юстом та громадськістю Загальнодержавну програму з освіти у сфері прав людини. У відомстві кажуть, що програма не охоплює всіх етапів навчання громадян – школа, вищі навчальні заклади, навчання державних службовців та суддів.
Тим часом у Міністерстві юстиції звітують про виконання 46% заходів Плану дій Нацстратегії.
У своїй оцінці заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов відмовився коментувати, чи це поганий показник виконання документа. Він зауважив, що в попередні звітні періоди виконання було гіршим.
“Ми бачимо поступову зміну в сприйнятті цього документа в уряді, в парламенті, на телебаченні та в суспільстві. Ми раді, що цей документ не став мертвим документом, який не має впливу на суспільство. Ми бачимо, що Нацстратегія живе. Це документ, який працює, за який потрібно звітувати і за яким оцінюватимуть роботу міністерств. Без Нацстратегії дискусії про права людини були непредметними. Зараз будь-які обговорення стосовно досягнень, викликів чи погіршення становища у сфері прав людини можуть бути щодо цього документа. Саме тому те, що пропонується у змінах до Плану дій, виконавці не завжди сприймають”, – сказав заступник міністра юстиції.
Сергій Петухов та виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко вважають, що цьогоріч уряд перейшов на якісно новий щабель у виконанні документа. Це стало можливо через інституційне посилення Міністерства юстиції України, а саме завдяки появі у відомстві Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, а також через затвердження методики моніторингу виконання Плану дій.
“Раніше моніторинг Плану дій був додатковим навантаженням для співробітників Міністерства юстиції, які займалися різними питаннями публічного та приватного права. А тепер є Директорат, який зосереджений на виконанні Нацстратегії. Якщо до затвердження методики ми збирали інформацію з різних органів виконавчої влади, робили компіляцію цієї інформації, то зараз ми можемо перевіряти дані й формувати незалежну оцінку Директорату імплементації документа”, – пояснює Сергій Петухов. Олександр Павліченко зауважує, що План дій виконувався за умов мінімального фінансування з державного бюджету.
Координаторка правозахисних проектів ПРООН Світлана Колишко переконана, усім зацікавленим сторонам варто вивчити досвід виконання документа, аби створювати якіснішу нову стратегію. Вона вважає, що до цього процесу потрібно залучати більшу кількість державних органів, продумати механізм фінансування на виконання заходів. З нею погоджується й правозахисник Олександр Павліченко.
“Роботу над новою стратегією потрібно будувати за принципом амальгами, коли до процесу долучені державні органи та неурядові організації. Але разом з тим має бути аудит виконання попередньої Нацстратегії з рекомендаціями, на які будуть нарощуватися пропозиції з усіх організацій, – наголошує виконавчий директор УГСПЛ. – Коли ми всі писали першу Нацстратегію з прав людини, ми були аматорами в цьому процесі, й аматорський продукт вдався блискуче. Але наступний документ має бути для професіоналів”.
