В Україні масово порушуються права взятих під варту осіб і пацієнтів із психічними захворюваннями

В Україні існує системна проблема, пов’язана із грубими порушеннями прав та свобод взятих під варту осіб в процесі забезпечення їх участі у судових засіданнях. Ще однією «больовою точкою» є застосування засобів примусової ізоляції та фізичного обмеження пацієнтів з психічними захворюваннями.

Про це йдеться у моніторинговому звіті про дотримання прав людини в місцях несвободи, оприлюдненому напередодні Міжнародного дня на підтримку жертв тортур (26 червня). У доповіді відображені результати 260 візитів до місць несвободи, здійснених працівниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму разом із активістами громадянського суспільства у 2013 році в рамках роботи національного превентивного механізму (НПМ).

Як сказано в доповіді, процес організації та доставки осіб із СІЗО до суду й назад можна прирівняти до жорсткого поводження, а в окремих випадках й до катувань.

Взятих під варту рано вранці поміщають до приймальних боксів слідчих ізоляторів, де немає вентиляції, вікон чи бодай можливості присісти. Після кількагодинного очікування, їх переводять до автозаків, де в спеку чи в холод стає нестерпно. Після прибуття до суду взяті під варту особи перебувають у камерах для підсудних. Це – клітки, які не мають ані природного освітлення, ані вентиляції, ані санвузлів. При цьому у значній кількості судів навіть таких камер немає – весь період до судового розгляду (іноді по кілька годин) підсудні очікують в автозаках, не маючи можливості відвідати туалет. Людям не дають поснідати і повечеряти та не забезпечують сухпайків.

Інша важлива проблема стосується пацієнтів закладів психіатричного та психоневрологічного профілів. За відсутності будь-якого нормативно-правового регламентування, часто персонал цих установ вирішує на свій розсуд, як поводитися із особами, які перебувають у збудженому стані. Їх поміщують в ізольовані непристосовані кімнати або навіть металеві клітки. Людей там тримають тривалий час, не даючи можливість забезпечити навіть базові потреби.

Для вирішення цих та інших проблем Уповноважений з прав людини Валерія Лутковська спрямувала 26 подань відповідним органам. Їх результатом стало вдосконалення відомчої нормативно-правової бази та практики в сфері забезпечення прав та свобод людини.

Підводячи підсумки перших двох років реалізації національного превентивного механізму в Україні, Представник Уповноваженого з питань реалізації Національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов зауважив, що «попри свій незначний «вік», НПМ вже впевнено тримається на ногах».

Наприклад, за його словами, за цей час було внесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, майже третина з яких була розроблена саме за результатами моніторингових візитів.

Крім того, за минулий рік  було закрито понад 30 спеціальних установ МВС, ліквідовано чотири школи та одне училище соціальної реабілітації, які не відповідали стандартам.

 

«Дуже повільно, але зміни відбуваються. Закриваються місця несвободи, що не відповідають мінімальним стандартам належного поводження з людьми. У нас є бажання змінювати цю систему, і НПМ допомагає втілити ці зміни», - зауважив Андрій Черноусов, директор Асоціації незалежних моніторів.

***

Доповідь «Моніторинг місць несвободи в Україні: стан реалізації національного механізму» за 2013 рік – це вже друга спеціальна доповідь про стан реалізації національного превентивного механізму в Україні. Окрім опису типових порушень прав та свобод людини у місцях несвободи в ній наводиться й аналіз стану виконання рекомендацій Уповноваженого з прав людини, наданих протягом 2012-2013 років відповідним державним органам.

На основі отриманої в ході моніторингу інформації та аналізу виявлених проблем державні органи отримують рекомендації для покращення ситуації. Крім того, інформація про виявлені порушення оприлюднюється в мережі інтернет на сторінці Уповноваженого ВР з прав людини і на сайті www.npm.org.ua.

Національний превентивний механізм в Україні реалізується Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини разом із громадськістю. Суть механізму - у регулярних візитах представників Омбудсмана та громадських активістів до місць несвободи (така модель отримала назву "Омбудсман+"). Подібні візити завжди відбуваються без попередження в на регулярній основі. Під час цих візитів відбуваються зустрічі і бесіди віч-на-віч із тими, хто там утримується чи працює.

Місця несвободи – це установи, де особа утримується або може утримуватись за наказом будь-якого судового, адміністративного чи іншого органу або за його вказівкою, з його відома чи мовчазної згоди під вартою, в ув’язненні або під опікою, які ця особа не має права залишити з власної волі або не має можливості реалізувати цю волю. В Україні — більше шести тисяч місць несвободи, що перебувають у підпорядкуванні 10 міністерств і відомств.

***

Захід організовано Офісом Уповноваженого з прав людини спільно із Центром інформації про права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: НПМ пенітенціонарна служба місця несвободи
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини